Дистанційна торгівля ліками та державні регульовані ціни — відбулося засідання Громадської ради при Держлікслужбі

Дистанційна торгівля ліками

Тетяна Котляр, голова Громадської ради, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», відмітила, що багато учасників надсилали свої пропозиції щодо Проєкту до Громадської ради у вигляді листів, які, в свою чергу, було розіслано кожному учаснику для ознайомлення.

Ірина Бондарчук, редактор «Щотижневика АПТЕКА», член правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», повідомила, що, за інформацією редакції, наразі в МОЗ знаходиться на погодженні об’єднаний проєкт Ліцензійних умов на виконання законів України від 17.09.2020 р. № 904 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» і від 02.10 2019 р. № 139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Так, ряд положень цих окремих проєктів перетиналися між собою, тому Держлікслужбою було вирішено зробити об’єднаний документ, який незабаром також має бути оприлюднений для громадського обговорення. Тому всі пропозиції буде доцільно подавати саме щодо об’єднаного проєкту документа.

Олена Рєчкіна, директор департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби, зазначила, що дійсно було підготовлено два окремих проєкти, які наразі об’єднано та направлено в МОЗ для опрацювання. Як тільки документ надійде від МОЗ, Держлікслужба оприлюднить його для громадського обговорення. Проте О. Рєчкіна підкреслила, що це не новий проєкт, а просто два об’єднані документи, які за основними своїми положеннями залишилися без змін порівняно з двома окремими проєктами. «Після оприлюднення ми плануємо організовувати круглі столи для обговорення з професійною спільнотою й конструктивного опрацювання та узгодження Ліцензійних умов», — відмітила О. Рєчкіна.

Антон Авринський, директор проєкту Liki24.com, представник Асоціації сервісів онлайн-доставки, нагадав, що питання доставки лікарських засобів неодноразово обговорювалося професійною спільнотою та завжди супроводжувалося шквалом критики.

«Тільки з появою пандемії було визнано той факт, що даний сервіс є життєво важливим. Ми вітаємо прийняття закону, мета якого не обмежити доставку, а щоб вона здійснювалася так само, як звичайний продаж ліків у аптеці, та відповідала всім необхідним умовам. Від наших партнерів-аптек ми отримали велику кількість листів щодо категоричної непідтримки проєкту, який реально обмежує права аптек та є абсолютно антиконкурентним та зробить неможливими як доставку, так і дистанційний продаж ліків загалом.

Так, абсолютно антиконкурентними є пропозиції щодо умов до транспорту. Ні для кого не є секретом важливість швидкості доставки, особливо враховуючи, що Україна входить до топ-10 країн Європи за кількістю заторів на дорогах. Тому обмеження щодо транспорту, а не щодо умов транспортування, як це відбувається у цивілізованих країнах, унеможливлять швидку доставку ліків споживачам», — наголосив А. Авринський.

Ще одними очевидними та безглуздими, на думку спікера, є обмеження щодо періоду роботи аптеки, а саме не менше 2 років, за кількістю (не менше 10 аптек) та за територіальною ознакою (в межах однієї області). «Тому ми пропонуємо прописати нормативні акти відповідно до закону та не вводити жодних додаткових обмежень», — підкреслив доповідач.

Владислав Малинін, генеральний директор компанії «Фітофарм», підтвердив, що «дух» цього проєкту є антиконкурентним, у чому і полягає найбільша проблема. «Тут і питання, чим краще 10 аптек, ніж 9, чому ми визначаємо транспорт і колеса замість умов зберігання, боксів і т.ін. Тому що якщо зарегулювати ринок та прийняти антиконкурентні умови за основу, то це призведе просто до тінізації ринку та того, що всі ці послуги будуть надаватися несертифіковано. Тому наша пропозиція — прибрати цей антиконкурентний дух з проєкту та заохочувати доставку», — підсумував В. Малинін.

Коментуючи виступи двох попередніх спікерів, Т. Котляр, у свою чергу, звернула увагу на те, що зауваження щодо відсутності практики регулювання вимог до транспорту в Європі не відповідає дійсності. Так, за її словами, у Настанові щодо зберігання лікарських засобів, яка є обов’язковою як для оптової, так і для роздрібної ланки в ЄС, чітко вказані обов’язкові умови, в тому числі і щодо транспорту. У Ліцензійних умовах, пункт 170 в розділі роздрібної торгівлі, чітко все прописано щодо транспортування та вимог до транспорту.

І. Бондарчук, коментуючи проєкт у цілому, наголосила, що обмеження за терміном дії ліцензії (не менше 2 років), за кількістю аптек (не менше 10) та за територіальною ознакою (в межах однієї області) є антиконкурентними, про що, на переконання спікера, у своїх висновках вкажуть і Державна регуляторна служба (ДРС), і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). «Проєктом, що обговорюється, встановлюються додаткові обмеження, які не передбачені законом. При цьому хочу нагадати, що були спроби ввести обмеження (за кількістю аптек та територіальною ознакою) і в сам текст закону. Проте ці норми не знайшли підтримки у народних депутатів, оскільки порушують умови конкуренції. Тепер ми бачимо їх у проєкті. Також у документі вказано, що доставка може відбуватися з аптек та аптечних пунктів, однак під час обговорення змін до Закону підкреслювалося, що доставка має відбуватися з конкретної фізичної аптеки, яка вказана у Реєстрі Держлікслужби, а не з будь-якої аптеки. І ліцензія видається не на юридичну особу загалом, а на конкретну аптеку», — підкреслила спікер.

Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФАРМРАДА»» (далі — ГО «ВОМФАФР»), зазначила, що після підписання Закону та до оприлюднення проєкту Асоціація зверталася в ДРС із запитом, на який регулятор відповів, що доставка не є видом ліцензійної діяльності, тобто у вказаному проєкті просто неможливо буде прописати вимоги до оператора з доставки. Адже перевірити діяльність неліцензіата Держлікслужба не зможе. Також О. Пруднікова звернула увагу, що закон не містить жодних обмежень стосовно кількості аптечних закладів та тривалості (понад 2 роки) перебування ліцензіата на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Введення таких обмежень Ліцензійними умовами є невиправданим, оскільки вони жодним чином не впливають на якість електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами (жодних аргументів на користь протилежного авторами проєкту не наведено). Навпаки, такі обмеження створюють перешкоди для належного забезпечення населення лікарськими засобами, що входить у протиріччя із задекларованою проєктом метою.

Тобто проєкт містить ознаки порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якою антиконкурентними дія­ми органів влади є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Тамара Литвиненкова, голова правління ГО «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області», погодилася з вищезазначеними висловлюваннями щодо антиконкурентності проєкту в частині 10 аптек та 2 років ліцензії.

Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), відмітив, що асоціація підтримує впровадження додаткових вимог до аптек, які займатимуться онлайн-торгівлею, аби уникнути появи нелегальних аптек-одноднівок. За словами експерта, для запобігання незаконному онлайн-збуту лікарських засобів, доставці контрафакту та препаратів сумнівної якості, проєктом передбачені запобіжні заходи, аби унеможливити таку практику й у подальшому. Зокрема, цього можна досягти за рахунок того, що ліцензіати повинні мати не менше ніж 10 аптечних закладів, які в змозі забезпечити логістику та оперативність доставки, з діючою ліцензією не менше 2 років. «Такі вимоги, на наш погляд, є абсолютно обґрунтованими, аби уникнути появи тимчасових аптек-прокладок, які будуть напівлегально займатися такою діяльністю», — відмітив В. Руденко.

За результатами обговорення та голосування членами Громадської ради було прийнято рішення не підтримувати окремі пункти проєкту, а саме:

• здійснення діяльності відповідно до ліцензії з роздрібної торгівлі лікарськими засобами протягом двох років поспіль до моменту подання заяви про розширення провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (пункт 184 проєкту) за умови наявності не менше ніж 10 аптечних закладів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, включених до Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів);
• можливості здійснювати доставку замовлених лікарських засобів у межах однієї області (у Київській обл. включно з м. Київ), у якій розташований аптечний заклад, з якого здійснюється доставка лікарських засобів (пункт 184² проєкту).

Тобто Громадська рада відповідно до прийнятого рішення пропонує вилучити з проєкту вищевказані норми, які регулюють діяльність з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, як такі, що обмежують економічну конкуренцію та створюють перешкоди доступу на фармацевтичний ринок роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Питання логістики та вимог до транспорту було запропоновано доопрацювати та обговорити в робочому режимі Громадською радою.

Запровадження державних регульованих цін

Обговорюючи проєкт постанови «Про затвердження Порядку запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції» Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»^® AMOMD^®, відмітив, що Асоціація вкотре виступає за доопрацювання даного проєкту. За словами спікера, цей документ, який вже неодноразово виносився на громадське обговорення, пропонує затвердити Порядок запровадження державних регульованих цін на заміну існуючій Постанові КМУ від 22 лютого 1995р. № 135 «Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень», яка зараз не чинить впливу на ринок медичних виробів порівняно з даним проєктом.

В аналізі регуляторного впливу, а саме в частині оцінки впливу на інтереси держави, розробник зазначає наступну вигоду: «Встановлення прозорої та зрозумілої процедури дозволить оперативно, на підставі рішення Антимонопольного комітету, запровадити, у разі доцільності, державні регульовані ціни на товари суб’єкта господарювання, що порушив вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, що сприятиме покращенню конкурентного середовища на відповідних ринках товарів (послуг), забезпечить стабілізацію цін та уповільнення інфляції». В частині оцінки впливу на інтере­си громадян розробник зазначає наступну вигоду: «Придбання товарів та послуг за економічно обґрунтованими (справедливими) цінами».

За результатами обговорення Громадська рада дійшла висновку, що дані твердження абсолютно не відповідають дійсності, є хибними та супере­чать законам ринкової економіки.

Так, граничні надбавки як один із механізмів державного регулювання цін на медичні вироби скасовано 2 роки тому. Відміну законодавчо регульованого рівня торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) на медичні вироби було реалізовано шляхом внесення змін до Постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» однойменною постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 184, яка набула чинності 13.03.2019 р.

На переконання Громадської ради, повне скасування цінового регулювання на медичні вироби забезпечило зниження адміністративного тиску на бізнес, створило передумови для розвитку конкуренції, здійснило дебюрократизацію (дерегуляцію) у сфері ціноутворення на медичні вироби. Крім того, вдалося досягти правового розмежування регуляторного поля окремо для лікарських засобів та медичних виробів, що знач­но спростило процедуру зміни цін на медичні вироби залежно від цінових коливань ринку, що, як наслідок, надало можливість суб’єктам господарювання швидше реагувати на зміни кон’юнктури, забезпечуючи при цьому економічну стабільність підприємств.

Відповідно до чинного Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затвердженого постановою КМУ № 135, який буде скасовано проєктом постанови, його дія не розповсюджується на продукцію, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України. У той же час цінове регулювання на лікарські засоби передбачене цілою низкою рішень Уряду. Таким чином, у разі відсутності у проєкті постанови аналогічного виключення щодо товарів, ціни на які вже регулюються рішеннями КМУ, якими є лікарські засоби, може виникнути дублювання цінового регулювання, що створить ситуацію правової невизначеності та колізії.

Враховуючи викладене вище, Громадська рада категорично не підтримує запровадження будь-яких видів державного цінового регулювання та встановлення цінового обмеження на медичні вироби, а також можливості запровадження подвійного цінового регулювання на лікарські засоби.

У зв’язку з цим Громадська рада просить дослухатися до думки громадськості та вжити заходів реагування з метою виключення ринку медичних виробів зі сфери дії даного проєкту постанови, а також включення норми щодо незастосування проєкту постанови до продукції, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України.

Тому Громадська рада вирішила звернутися з листом до Кабінету Міністрів України, у тому числі з проханням надати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідне доручення задля подальшого доопрацювання проєкту постанови.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!