Головне — дорога до мети: ООРММП України визначило вектор діяльності на наступні 3 роки

28 вересня 2018 р. за сприяння компанії «Фіто-Лек» Слобожанщина гостинно прийняла учасників VIІ З’їзду Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММП України). Чимало змін та викликів постало перед вітчизняним фармацевтичним ринком з моменту попереднього, VI З’їзду об’єднання. Про те, чим займалося ООРММП України впродовж останніх років, які отримало здобутки, та про план діяльності на наступні 3 роки ми дізналися безпосередньо під час з’їзду.

Вітальні слова учасникам VIІ З’їзду передав член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету Андрій Шипко.

«Від Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та від мене особисто прийміть найщиріші вітання з нагоди з’їзду Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України. За більш ніж 13 років своєї роботи ви об’єднали 18 тис. фармацевтичних працівників. Ви завжди стоїте на варті інтересів роботодавців та фахівців фармацевтичної промисловості. Ви є рушієм у напрямку підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Саме ваш фаховий досвід, професійні висновки, обґрунтовані думки, пропозиції — основа для подальшого розвитку галузі. Хочу вам подякувати за активну участь у роботі над створенням нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». Завдяки спільним зусиллям ми підготували законопроект, який встановлює чіткі та прозорі правила роботи на фармацевтичному ринку та дає доступ українцям до якісних та ефективних лікарських засобів. Я переконаний, що ваша фаховість та відданість справі сьогодні вкрай потрібні для успішних змін у галузі. Бажаю вам здоров’я, натхнення та нових звершень», — йдеться у вітанні А. Шипка.

З вітальними словами до учасників з’їзду також звернулася голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна: «Від імені Державної регуляторної служби України щиро вітаю учасників VII З’їзду Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України. Підприємства фармацевтичної промисловості, роботодавці та робітники, згуртовані об’єднанням організацій роботодавців, здатні забезпечити стратегічну незалежність держави в питаннях виробництва ефективних, якісних та доступних ліків, задоволення найгостріших потреб населення. Знаю, що створення такої організації стало результатом наполегливої праці талановитих та небайдужих людей. Державна регуляторна служба високо оцінює зусилля членів вашого об’єднання та висловлює щиру подяку за постійне і надійне партнерство у спільних діях та удосконаленні регуляторного поля медичної та фармацевтичної галузі. Упевнена, що разом з вами ми доб’ємося підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств…».

Віталій Немилостівий, голова Комітету Федерації роботодавців України з розвитку промисловості, державних закупівель та співпраці з державним сектором економіки, передав учасникам з’їзду вітальні слові від імені голови Ради Федерації роботодавців України Дмитра Олійника: «Сьогодні тут зібралися надійні, ініціативні та соціально відповідальні люди, які своєю спільною працею забезпечують створення робочих місць, національного продукту, наповнення державного бюджету та реалізацію новацій. Виклики, які постали перед Україною, вимагають безумовної консолідації держави, бізнес-середовища, громадських організацій. На часі вирішення низки гострих питань: організація вітчизняних підприємств за стандартами ЄС; формування сприятливого інвестиційного клімату; дерегуляція економіки; рішуча боротьба з корупцією та інші проблемні питання. Впевнений, що з’їзд стане черговим поштовхом для оцінки досягнень, визначення стратегії розвитку та подальшої діяльності об’єднання. Глибоко переконаний, що ваш професіоналізм та ділова активність, використання передового досвіду галузевих підприємств і надалі сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності національної продукції та зміцненню здоров’я українців».

Далі в ході роботи з’їзду було представлено звіт про діяльність колективного органу — правління ООРММП України за останні 3 роки.

Виконавчий директор ООРММП України Світлана Буніна зазначила, що за звітний період відповідно до законів України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про соціальний діалог в Украї­ні» члени дирекції об’єднання брали активну участь у робочих групах при профільному комітеті Верховної Ради України, Раді підприємців при КМУ, Фонді соціального страхування України, в Експертно-апеляційній раді при Державній регуляторній службі України. Члени дирекції також брали участь у громадських радах при Міністерстві фінансів України, Державній фіскальній службі України, Державній регуляторній службі України, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) та при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба).

Завдяки активній та фаховій позиції дирекції ООРММП України із 17 скарг, поданих на рішення Держлікслужби щодо анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, 12 було задоволено, а ліцензії повернуто ліцензіатам. З 19 позапланових перевірок вітчизняних фармацевтичних підприємств не дозволено їх проведення в 11 випадках. «Ми довели, що такої необхідності немає, і відстояли інтереси наших підприємств», — підкреслила С. Буніна.

За звітний період представники об’єднання неодноразово брали активну участь у підготовці та доопрацюванні проектів законодавчих та підзаконних актів, працювали у складі робочих груп при органах виконавчої влади. За активної участі ООРММП України було прийнято ряд нормативно-правових актів, а саме:

  • постанова КМУ від 27.12.2017 р. № 1082 «Деякі питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» щодо застосування нульової ставки акцизу на спирт етиловий для виробництва всіх ліків у межах затверджених квот — тобто як для тих, що виробляються для внутрішніх потреб, так і тих, що експортуються Україною;
  • постанова КМУ від 14.03.2018 р. № 178 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів» щодо покладання функцій з державної реєстрації дезінфектантів на МОЗ України замість реорганізованої Державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • постанова КМУ від 28.03.2018 р. № 219 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 19» щодо збільшення деяким підприємствам — членам ООРММП України квот на відвантаження спирту етилового для виробництва ліків;
  • спільний наказ Мінекономрозвитку та МОЗ України від 05.01.2018 р. № 6/19 «Про інформаційну взаємодію між Державним реєстром лікарських засобів України та електронною системою закупівель».

У Парламенті зареєстровано ряд законопроектів, у роботі над якими представники ООРММП України також брали активну участь. Мова йде про законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами», зареєстрований у Парламенті 12 липня 2018 р. (реєстр. № 8591) та «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162). Також підготовлено проект спільного наказу МОЗ України та Мінекономрозвитку «Про затверд­ження Методичних рекомендацій для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів».

Відповідно до доручення правління ООРММП України за звітний період виконавчою дирекцією підготовлено 299 звернень від імені об’єднання. З них до Президента України — 3, до Парламенту — 59, до Уряду — 28, до МОЗ України — 107, до інших органів влади — 102. На ряд звернень об’єднання були надані доручення профільному міністерству щодо їх розгляду. Так, зі 107 звернень лише на 53 надано відповіді МОЗ України.

За звітний період до ООРММП України прийнято 4 нових члени. «На сьогодні на підприємствах — членах організації працює вже 19 тис. працівників, що становить 87% від усіх працівників підприємств галузі», — резюмувала С. Буніна, додавши, що дирекція ООРММП України і надалі відстоюватиме активну позицію об’єднання та захищатиме інтереси вітчизняної фармацевтичної промисловості.

Віце-президент ООРММП України Віктор Чумак представив учасникам з’їзду результати роботи ООРММП України у формуванні регуляторної політики за звітний період.

Активну участь об’єднання брало у вирішенні питання ціноутворення на лікарські засоби, що входять до системи реімбурсації. «Існує 2 способи регуляції цін на ліки: пряма і непряма. На етапі запровадження пілотного проекту з артеріальної гіпертензії нам вдалося переконати керівництво МОЗ, що за нашої ситуації, коли діапазон цін широкий, необхідно запроваджувати непряме регулювання, в умовах якого виробники почнуть добровільно знижувати ціни, щоб потрапити під відшкодування», — зазначив В. Чумак.

Пізніше після завершення реалізації пілотного проекту з артеріальної гіпертензії МОЗ Украї­ни виступило з ініціативою запровадити референтне ціноутворення та реімбурсацію вартості ліків. Тоді фактично МОЗ України пропонувало запровадити пряме регулювання цін, однак з боку об’єднання була проведена робота, щоб не допустити цього. Наголошувало ООРММП України й на необхідності запровадження регресивних роздрібних надбавок на лікарські засоби, що стимулюватиме аптеки реалізовувати дешеві ліки. МОЗ України підтримало дану ініціативу, але пізніше відмовилося від неї. Як наслідок, за словами В. Чумака, все закінчилося маркетинговими договорами, побороти які, на його думку, зможе прийняття законопроекту № 8591.

Наголосив доповідач і на необхідності прийняття нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», адже Фарма давно вийшла з правового поля і фактично працює в межах підзаконних нормативно-правових актів.

Ще одна проблема фармацевтичного ринку — це дерегуляція і кількарічний мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, що призвело до проблем на фармринку. Насправді дерегуляція повинна передбачати перехід до європейських норм і вимог. Внаслідок дерегуляції, за словами В. Чумака, виникла проблема, пов’язана з реалізацією в аптеках продукції, яка не є ліками, але і не належить до харчової продукції. Її обіг та якість з боку держави не контро­люються належним чином, реєстри цієї продукції не ведуться. ООРММП України підняло це питання на рівні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з якою наразі ведеться робота з цього питання.

Ще одна ініціатива українського регулятора, яка була заблокована, — визнання сертифікатів GMP, виданих органами країн — членів Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme — PIC/S) в односторонньому порядку. Це не європейська норма. «Ми також член PIC/S, тому має бути взаємне визнання сертифікатів GMP. Відповідні пропозиції ООРММП України направило в МОЗ України. Робота щодо взаємовизнання можлива лише в тому випадку, коли наше законодавство відповідатиме європейським нормам», — зауважив В. Чумак.

Президент ООРММП України Валерій Печаєв представив учасникам з’їзду основні напрямки діяльності об’єднання в наступні 3 роки.

ООРММП України буде й надалі підтримувати прийняття законопроектів № 8591 та № 2162. Активну позицію об’єднання займатиме в питанні удосконалення бюджетних закупівель ліків шляхом ведення діалогу з уповноваженими органами влади. За інформацією ООРММП Украї­ни, у кінці жовтня — на початку листопада очікується підписання наказу Мінекономрозвитку, який регламентує бюджетні закупівлі ліків (на основі проекту спільного наказу МОЗ Украї­ни та Мін­економрозвитку «Про затвердження Методичних рекомендацій для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів»). Об’єднання дійшло домовленостей з Мінекономрозвитку щодо того, що за підсумками дії наказу у І півріччі 2019 р. з боку організації будуть зібрані за­уваження та пропозиції керівництва підприємств, які будуть передані в міністерство для подальшого удосконалення підзаконного акта.

Продовжуватиметься активна робота ООРММП України і в напрямку посилення контролю за виписуванням та відпуском рецептурних лікарських засобів. Ці функції належним чином мають виконувати Держлікслужба та Держ­продспоживслужба.

Об’єднання має намір продовжувати діалог з ДП «Державний експертний центр МОЗ Украї­ни» (далі — ДЕЦ) з вирішення проблемних питань реєстрації/перереєстрації лікарських засобів. Відповідні зміни доцільно вносити в наказ МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 з метою приведення процедур у відповідність з європейськими нормами. Планується на рівні ДЕЦ також підняти питання щодо встановлення зрозумілого і єдиного порядку зняття лікарських засобів з державної реєстрації.

Загалом, В. Печаєв окреслив 8 напрямків подальшої роботи ООРММП України, які лягли в основу Рішення VIІ З’їзду об’єднання.

Делегатів та гостей з’їзду привітав голова Центральної ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України Василь Мойсюк.

«Приємно доповісти делегатам з’їзду, що за звітний період Центральна рада профспілки та ООРММП на чолі з його президентом Валерієм Печаєвим спільно з керівниками підприємств, профспілковими комітетами значно посилили конструктивну взаємодію в питаннях соціального діалогу. Основною найрезультативнішою формою соціального діалогу між сторонами стало укладання і виконання галузевих угод та колективних договорів», — зазначив В. Мойсюк.

Так, була укладена Галузева угода на 2017–2020 роки, яка містить трудові, економічні й соціальні гарантії для працівників підприємств галузі. Практично всі підприємства дотримуються цієї гарантії й досягли високого рівня заробітної плати. Так, розмір середньомісячної зарплати працівників фармацевтичної галузі у І півріччі 2018 р. становив понад 17 тис. грн.

«Похвально, що провідні підприємства галузі освоїли міжнародні виробничі стандарти. Серед таких — науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», який став першим українським підприємством, працівники якого запровадили GMP. На підприємстві побудована суперсучасна лабораторія технічного контролю, яка відповідає європейському рівню», — відзначив В. Мойсюк.

Він виокремив ряд основних проблем фармацевтичних підприємств, які потребують негайного вирішення, а саме:

  • відсутність будь-якої державної підтримки вітчизняних виробників;
  • недосконалість кредитної, податкової та митної політики;
  • відсутність на законодавчому рівні пріоритетності для вітчизняного товаровиробника.

З метою підтримки вітчизняних виробників лікарських засобів Центральна рада профспілки спільно з ООРММП України неодноразово зверталися до Уряду щодо включення фармацевтичного сектору до Переліку пріоритетних галузей, проте отримували від КМУ, МОЗ України та Мін­економрозвитку лише «відписки», а питання так і не вирішено.

«Ми також зверталися до Верховної Ради України стосовно прийняття зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів: «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (реєстр. № 4508 від 22.04.2016 р.) і «Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України» (реєстр. № 4509 від 22.04.2016 р.)», — нагадав В. Мойсюк, додавши, що від вирішення цього питання залежить ціноутворення на вітчизняні лікарські засоби. Адже під час ввезення з-за кордону допоміжних речовин, пристроїв та матеріалів вітчизняні виробники сплачують мито і ПДВ, що становить 28–32% його вартості, а обладнання та комплектуючих до нього — 40%. Як наслідок, усе це суттєво підвищує вартість виробництва ліків.

Резюмуючи, доповідач запропонував включити до Резолюції з’їзду пропозицію звернутися до Верховної Ради України з проханням прискорити прийняття цих законопроектів, а також до Уряду з вимогою включити фармацевтичний сектор до пріоритетних галузей промисловості України.

До учасників з’їзду звернулася Алла Котвіцька, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ).

«Може, це відчуття з боку освіти, але немає консолідації у фармацевтичній спільноті», — зауважила вона, додавши, що на сьогодні лише в Польщі навчається 35 тис. українських студентів, що є наслідком регуляторного впливу держави. У підсумку, вищі навчальні заклади відчувають дефіцит студентів, роботодавці — дефіцит кадрів, а пацієнт не отримує в достатньому обсязі фармацевтичну допомогу. «Тому я пропоную спрямувати наші зусилля на те, щоб ми разом говорили і про проблеми освіти, і про проб­леми виробників», — зазначила А. Котвіцька.

За її словами, НФаУ продовжує брати активну участь у розробці й формуванні нормативної бази, зокрема і концепцій розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України.

МОЗ України надало можливість закладам вищої освіти самостійно розробляти навчальні плани з підготовки фахівців, у тому числі фармацевтів. «На сьогодні є унікальна можливість створити ті навчальні плани і стандарти вищої освіти, які б надали фахівця, необхідного саме вам», — наголосила ректор НФаУ, додавши, що потужний досвід та можливості університету дають змогу підготувати необхідних спеціалістів. Вітчизняні фармацевтичні підприємства, зі свого боку, можуть бути першим робочим місцем для випускників НФаУ. Тому А. Котвіцька звернулася до присутніх з пропозицією здійснювати замовлення на підготовку вузькоспеціалізованих фахівців. Також з боку НФаУ буде підготовлено і направлено листи до керівників вітчизняних фармацевтичних заводів із запитом щодо того, кого вони хочуть бачити на своїх підприємствах.

«Я щиро вдячна, що представники практичної фармації беруть участь у розробці освітніх стандартів. Це той документ, який визначає, у якому напрямку та які компетентності має отримати випускник», — зазначила А. Котвіцька.

Вона також підняла питання щодо фармацевтичної освіти за заочною формою навчання. «Я переконливо наполягаю на тому, що, дійсно, школяр після школи не може навчатися на заочній формі. І ми свідомо заклали цю норму в стандарт вищої освіти. Коли він буде затверд­жений, школярі не зможуть вступати до університету на заочну форму», — підкреслила ректор НФаУ.

Професія фармацевта має бути гідною і шанованою в суспільстві. Тому в проекті стандарту закладено і положення, згідно з яким на заочну форму навчання за спеціальністю «Фармація» зможуть вступати лише випускники фармацевтичних коледжів та училищ.

Крім того, уже 10 років НФаУ працює над створенням моделі очно-дистанційної форми навчання. Наразі відсутня відповідна нормативна база, але університет цілком готовий до впровад­ження такої концепції.

Наостанок А. Котвіцька, побажавши учасникам з’їзду плідної роботи, закликала присутніх консолідувати зусилля для розбудови фармації.

Високо оцінивши роботу об’єднання за останні 3 роки, директор компанії «МОРІОН» Ігор Крячок підняв питання необхідності посилення контролю за рецептурним відпуском лікарських засобів. З іншого боку, необхідно розглядати питання щодо можливості реалізації OТС-препаратів поза аптеками. «Давно в усьому світі в загальній торговій мережі наявні певні продукти, які дають можливість виробникам уникнути диктату так званого «Street Retail», — зауважив доповідач, додавши, що такий підхід дозволить підвищити доступність ліків і розвинути фармринок у цілому. Чому важливо працювати над цим зараз? Тому що, наприклад, у Польщі застосування «depressed prices» — тиску з боку держави під час цільових закупівель ліків, призводить до зменшення Rx-сегмента. Тому єдиним драйвером ринку залишаються OТС-препарати та парафармацевтика. Наостанок І. Крячок висловив впевненість у тому, що ООРММП Украї­ни в змозі досягти того, щоб вітчизняний фармринок зростав.

Директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум» Сергій Сур зауважив, що робота ринку в тому числі залежить від ефективності роботи Держлікслужби як органу ліцензування та інспекторату. «Мені здається, нам важливо створити якусь систему балансування і стабільності Держлікслужби з нашою допомогою», — зазначив доповідач, додавши, що потрібно попрацювати над організацією системи таким чином, щоб під час призначення нового керівника враховувалася думка об’єднання і щоб при ухваленні рішень був механізм страхування від «різких рухів». В іншому випадку виникають ризики ускладнення програм виходу українських виробників ліків на нові ринки, а також підтверд­ження відповідності вимогам GMP.

Ще одне питання, яке підіймається останнім часом, — існування лікарських засобів з недоведеною ефективністю. Так, нещодавно за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було проведено дослідження ринку ліків з недоведеною ефективністю, яке показало, що в минулому році українці витратили на них близько 14 млрд грн. З метою зменшення частки препаратів з недоведеною ефективністю на ринку серед іншого було запропоновано припинення реєстрації таких лікарських засобів. Однак, на думку С. Сура, це радикальний варіант, тому потрібно знайти підхід щодо поступового вирішення цього питання. «Я пропоную створити робочу групу і запропонувати формат та рішення, яким чином вивести ці продукти з ринку», — зазначив він.

Доповідач також зосередив увагу присутніх на таких питаннях, як поступове впровадження в Україні системи індивідуального кодування лікарських засобів QR-кодом та застосування одиниць вимірювання SI для маркування ліків.

Виконавчий директор ПАТ «Фармак» Володимир Костюк порушив питання застосування нових, у тому числі IT-технологій, у фармацевтиці, на які ООРММП України також варто звернути увагу. Новітні технології є драйвером в усьому світі, й Україна також рано чи пізно прийде до цього, щоб у результаті будувати успішну економіку. Мова йде про електронну систему охорони здоров’я, яка має починатися з аналізу великого масиву даних, діджиталізації процесів, створення штучного інтелекту в медицині та інших інновацій.

Член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (Council of International Pharmaceutical Federation — FIP), голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП») Олег Клімов, звертаючись до учасників з’їзду, зауважив, що реальна оцінка ситуації, що склалася в оптовому та роздрібному ланцюгу постачання ліків до хворого вимушує згуртуватися та звертатися до виробників за підтримкою з метою розробки та прийняття необхідних законодавчих та нормативних актів, направлених на створення єдиного правового поля, починаючи від системи прозорого ціноутворення та закінчуючи запровадженням стандартів з належної аптечної практики.

Дані зміни неможливі без імплементації сучасного світового досвіду, а саме:

  • впровадження інституту професійного самоврядування, яке має включати нові професійні стандарти для фармацевтичних працівників, створення реєстру фармацевтичних працівників, акредитацію аптечних закладів, класифікацію аптек за видами діяльності, розробку та прийняття стандартів з належної аптечної практики;
  • поступовий, але обов’язковий перехід до оплати фармацевтичної послуги за супровід препаратів рецептурної групи, що змінить аптечну націнку та стане яскравим індикатором професійної підготовки персоналу аптек і основним критерієм фінансової успішності аптечних закладів у цілому.

Ці зміни неможливі, за словами О. Клімова, без зміни підходів до формування ціни на ліки. «Усі ми бачимо, до чого призвела система стимуляції продажів ліків через обмежене «елітне» коло дистриб’юторів та аптечних мереж. Результатом такої недалекоглядної політики «виживання за будь-яких умов» стало практичне знищення виробництва ліків в аптечних умовах, створення підґрунтя для монополізації 3 юридичними особами 85% оптового ринку, безсистемного розвит­ку аптечних мереж», — наголосив доповідач.

На переконання О. Клімова, такі дії відбуваються виключно завдяки застосуванню систем стимуляції продажу ліків, таких як ретробонуси та маркетингові угоди. Даний стан справ викликає занепокоєння, тому доповідач звернувся до присутніх за підтримкою ініціатив групи народних депутатів та ГО «ВФП» щодо розробки та прийняття Верховною Радою України низки законопроектів — а саме:

  • «Про лікарські засоби»;
  • «Про фармацевтичне самоврядування»;
  • «Про фармацевтичну діяльність».

«Усі ці спільні з вами наші активності створять реальне підґрунтя для побудови прозорих, заснованих на професійній основі єдиних стандартів у системі доставки лікарських засобів до пацієнта, повернуть аптеку з царини торгівлі в царину відповідального застосування ліків та стануть запобіжником перетворення професії фармацевта як експерта з відповідального прийому ліків на банального їх продавця, що сьогодні набуло загрозливого характеру», — підкреслив О. Клімов.

На завершення з’їзду голова Ревізійної комісії, директор ПАТ «Київський вітамінний завод» Володимир Телявський представив делегатам звіт про перевірку фінансово-господарської діяльності ООРММП України за звітний період.

Делегати з’їзду також переобрали склад Ревізійної комісії, що складається з 3 осіб, і президента ООРММП України, одноголосно підтримавши на цій посаді В. Печаєва. Також переобрано склад Правління об’єднання, до якого увійшли 18 членів — керівників вітчизняних компаній — виробників лікарських засобів.

За рішенням делегатів з’їзду в якості асоційованого члена до лав ООРММП України прийнято ГС «Асоціація виробників фітосировини України».

У цілому учасники заходу високо оцінили роботу ООРММП України й визнали її задовільною. Делегати з’їзду висловили готовність і далі консолідувати спільні зусилля для розвит­ку віт­чизняної фармацевтичної промисловості та безперебійного забезпечення населення України доступними, ефективними та якісними лікарськими засобами.

Для всіх бажаючих учасників з’їзду була організована екскурсія на виробничі потужності ПАТ «ХФЗ «Червона зірка».

Рішення VII З’їзду
ГО «Об’єднання організацій роботодавців
медичної та мікробіологічної промисловості України»
28.09.2018 р., м. Харків
Основні напрямки діяльності на 2018–2021 рр.

1. Виконавчий дирекції ООРММП України вжити необхідних заходів щодо підтримки законопроектів:

  • «Про лікарські засоби»;
  • «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (№ 8591).

Взяти активну участь у роботі над розробкою законопроектів «Про фармацевтичну діяльність» та «Про фармацевтичне самоврядування».

2. ООРММП України напрацювати та подати до МОЗ України пропозиції щодо створення прозорої уніфікованої методології ціноутворення в сфері обігу лікарських засобів.

3. Разом з Міністерством охорони здоров’я України вжити необхідних заходів щодо розробки та впровадження національних стандартів належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP) та акредитації аптечних закладів на добровільних засадах, які мають ґрунтуватися на спільній настанові Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації «Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг».

4. Разом з Міністерством охорони здоров’я України вжити заходів щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення лікарями встановленого порядку виписування рецептів на лікарські засоби та відпуск фармацевтами лікарських засобів рецептурної групи без рецептів.

5. Разом з Міністерством охорони здоров’я України вжити необхідних заходів щодо упорядкування реєстрації та ведення реєстрів речовин, які реалізуються через аптечні заклади, що не відносяться до лікарських засобів та харчових продуктів (БАДи), із врахуванням норм та правил обігу такої продукції в країнах ЄС.

6. Подовжити роботу з удосконалення системи закупівель лікарських засобів за кошти державного та місцевих бюджетів, а саме:

6.1. Спільно з Мінекономрозвитку подовжити роботу з впровадження уніфікованих вимог до учасників процедури закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти і внесення їх до програми електронної системи публічних закупівель ProZorro.

6.2. Враховуючи позитивні зміни у сфері закупівель ліків за бюджетні кошти через електронну систему публічних закупівель ProZorro, підготувати та подати до Верховної Ради України та Уряду країни пропозиції щодо децентралізації процедур закупівель лікарських засобів за державні кошти шляхом передачі функції таких закупівель від спеціалізованих міжнародних організацій на регіональні рівні.

7. Спільно з ДП «Державний експертний центр МОЗ України» вжити заходів щодо напрацювання та внесення змін до наказу МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 для вирішення нагальних питань стосовно допуску лікарських засобів на ринок.

8. Спільно з ДП «Державний експертний центр МОЗ України» створити робочу групу з напрацювання механізму поступового вилучення з Державного реєстру лікарських засобів України препаратів з недоведеною ефективністю та застарілих.

9. Спільно з Держлікслужбою розробити порядки передліцензійної перевірки, перевірки дотримання ліцензійних умов і вимог GMP у відповідності з процедурами, прийнятими в Європейському Союзі та краї­нах — членах PIC/S.

10. Спільно з Держлікслужбою подовжити роботу з підготовки та підписання угод про взаємне визнання в межах PIC/S сертифікатів GMP між відповідними регуляторними органами України та країнами — членами PIC/S.

11. Спільно з Держлікслужбою опрацювати питання щодо можливості відпуску безрецептурних препаратів (ОТС-препаратів як великої групи ліків, які пацієнт може купити для самолікування) не тільки в аптечних закладах, а також через торгові мережі, продуктові магазини, АЗС, дистанційно через інтернет-аптеки тощо. Підготувати проекти відповідних нормативних актів з урахуванням міжнародного досвіду.

12. З метою удосконалення, розширення та впровадження нових підходів щодо забезпечення якості лікарських засобів та створення ефективного механізму протидії виробництву, імпорту та обігу фальсифікованих ліків підтримати необхідність впровадження в Україні протягом 5 років системи обов’язкового індивідуального кодування лікарських засобів шляхом маркування кожної упаковки QR-кодом.

13. Разом з Мінекономрозвитку розробити спільний план дій з підтримки та просування українського експорту лікарських засобів на зовнішні ринки.

14. Від імені з’їзду звернутися до МОЗ України з вимогою ініціювати перед Верховною Радою України питання щодо збільшення обсягу кош­тів на забезпечення програми «Доступні ліки» до 2 млрд грн.

15. Підтримати Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я щодо збільшення видатків на сферу охорони здоров’я у бюджеті на 2019 р. на рівні 5% від ВВП, відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

16. Виконавчій дирекції спільно з представниками вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку за спеціальністю «Фармація», та фахівцями вітчизняних фармпідприємств розробити освітні стандарти та навчальні плани й програми з метою підготовки кваліфікованих кад­рів для фармацевтичних підприємств України. Спільно з НФаУ вжити заходів для прийняття нормативного акта щодо скасування заочної форми навчання для випускників загальної середньої освіти.

17. Виконавчій дирекції підготувати звернення до Уряду країни та МОЗ України щодо необхідності залучення представників профільних громадських організацій до складу відбіркових комісій під час проведення конкурсів для призначення на керівні посади вищих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій у сфері обігу лікарських засобів.

18. З метою побудови в Україні прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров’я налагодити ефективну співпрацю з компетентними органами влади та прийняти активну участь у розробці та впровадженні системи eHealth.

Катерина Горбунова,
фото автора та Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті