Європейський центр профілактики та контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control — ECDC) 15 грудня опублікував 18-те оновлення своєї швидкої оцінки ризиків (rapid risk assessment — RRA). Включення оновлених прогнозів, розроблених для цієї оцінки ризику, ґрунтується на останніх даних з епідеміології варіанту «омікрон», його трансмісивності, серйозності наслідків інфекції та вислизання від імунітету. Швидкість програм ревакцинації є ключем до зменшення тягаря на початку 2022 р., робить висновок ECDC. До того ж, за результатами моделювання, лише сильне та негайне скорочення контактів дозволить уникнути піку кількості випадків, викликаних варіантом «омікрон».
Основні положення RRA
Варіант «омікрон», ймовірно, стане домінантним у ЄС/ЄЕЗ протягом перших 2 міс 2022 р. (рисунок).
Навіть якщо тяжкість захворювання, викликаного «омікроном», дорівнює або є нижчою за таку «дельта»-варіанту, підвищена трансмісивність і, як наслідок, експоненційне зростання кількості випадків швидко перевищать будь-які переваги потенційно зниженої серйозності. Таким чином, вважається, що «омікрон» може спричинити додаткові госпіталізації та смертельні випадки на додаток до тих, що вже очікувалися з попередніх прогнозів, які враховували лише «дельта».
Імовірність подальшого поширення варіанту «омікрон» в ЄС/ЄЕЗ дуже висока.
Загальний рівень ризику для здоров’я населення, пов’язаний з подальшою появою та розповсюдженням варіанту SARS-CoV-2 «омікрон» в ЄС/ЄЕЗ, оцінюється як дуже високий.
Швидке повторне впровадження та посилення нефармакологічних заходів необхідне для скорочення продовження поширення штаму «дельта», уповільнення передавання «омікрону» та збереження керованості тягаря, пов’язаного з COVID-19. Це дозволить країнам виграти час для подальшого розгортання вакцинації та запобігти раптовому сильному впливу від поширення цього варіанту.
Вакцинація залишається ключовим компонентом багаторівневого підходу, необхідного для зниження впливу «омікрону», а також для вирішення проблеми циркуляції «дельта»-варіанту. Бустерні дози посилять захист від тяжких наслідків від варіантів «дельта» і, можливо, від «омікрон».
Слід розглянути можливість негайного планування розширення можливостей охорони здоров’я для лікування очікувано більшої кількості хворих. Заходи з інформування про ризики, що підкреслюють важливість повної вакцинації та отримання додаткової або бустерної дози вакцини, залишаються життєво важливими.
Надання даних у ECDC і моніторинг ефективності вакцин, як і раніше, мають вирішальне значення для усунення прогалин у знаннях у контексті появи варіанту «омікрон».
Фармакотерапія
Наразі доступні лише обмежені докази щодо терапії моноклональними антитілами проти «омікрону». Дані препринту вказують на те, що комбінація казиривімабу та імдевімабу не нейтралізує омікрон in vitro , тоді як нейтралізаційна здатність сотровімабу зберігається. Початковий генетичний аналіз противірусного ремдесивіру вказує на те, що він, ймовірно, продовжує бути активним проти «омікрону», однак це ще не підтверджено лабораторними дослідженнями. Клініко-лабораторних даних щодо ефективності новіших пероральних противірусних препаратів проти «омікрону» ще немає.
Лабораторна діагностика
Незважаючи на появу нових варіантів вірусу, досі не повідомляли про зниження чутливості швидких антигенних тестів (ECDC, 2021). Попередні результати експрес-оцінки, проведеної Фондом інноваційних нових діагностичних засобів (Foundation for Innovative New Diagnostics — FIND), дозволяють припустити, що на їх точність у підтвердженні інфекцій не вплинула поява варіанту «омікрон» (FIND, 2021).
Аналіз неспроможності цільового S-гена (S-gene target failure — SGTF) на основі полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією, за допомогою якої не вдається виявити S-ген, що несе делецію Δ69-70, можна використовувати для скринінгу на варіант «омікрон». Однак слід зазначити, що нещодавно охарактеризовано різновид «омікрону» — BA.2 (B.1.1.529.2), який не несе мутацію Δ69-70 (GitHub, 2021). Хоча у всьому світі було виявлено дуже малу кількість послідовностей BA.2, слід бути обережними під час використання аналізів SGTF, оскільки віруси цієї підлінії не будуть ідентифіковані цими аналізами. Слід зазначити, що існує також невелика кількість послідовностей геномів вірусів, які не належать до «омікрон», проте й не несуть Δ69-70. Отже, підмножину випадків, перевірених на SGTF, слід додатково вивчити на геномні послідовності.
Було також розроблено додаткові нові аналізи для ідентифікації «омікрону» (наприклад спрямовані на S371L/S373P, E484A та ins214EPE) (Medical Device Network, 2021; Roche, 2021). Повний список доступних аналізів/протоколів для ідентифікації варіанту «омікрон» і таблицю з характерними амінокислотними замінами, делеціями або вставками для скринінгу різних варіантів можна знайти в матеріалах платформи, яку Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я та ECDC створили для «обміну протоколами (діагностики) COVID-19» серед національних лабораторій громадського здоров’я. Реєстрацію можна здійснити за посиланням: ezcollab.who.int/euroflu/flulab/covid19_protocols.
Ефективність вакцин
Реальні дані щодо ефективності проти «омікрону» вакцин, дозволених у ЄС, поки відсутні, за винятком дуже попередніх оцінок можливої ефективності вакцини проти симптоматичного захворювання. Повідомляється про помірну та високу ефективність вакцини проти симптоматичного захворювання COVID-19 у ранній період після введення бустера (70−75%) (Andrews N. et al., 2021). Однак, автори визнають, що це дослідження, яке ще має бути рецензовано, було проведено на дуже ранній стадії після появи «омікрону» і має ряд обмежень. Також надходили повідомлення про підозру на повторне зараження штамом SARS-CoV-2 «омікрон» після інфікування іншим варіантом (Pulliam J.R.C. et al., 2021). Аналогічно, надходили повідомлення про спалах інфекції у окремих осіб, що пройшли повний курс первинної вакцинації з подальшою бустерною дозою мРНК-вакцин.
Серопозитивність
Серед досліджень, проведених у європейському регіоні, наводять результати випробування, що проходило в Женеві з 1 червня до 7 липня 2021 р., згідно з яким серопозитивність становила 66,1%, а індукована інфекцією серопоширеність — 29,9% (Stringhini S. et al., 2021). Більш нові дані поздовжнього дослідження донорів крові у Великобританії свідчать про серопозитивність на рівні 22,7% щодо антитіл, індукованих інфекцією, і 97,8% — пов’язаних з вакциною або природною інфекцією, за період з 4 жовтня до 28 листопада 2021 р. (UKHSA, 2021).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим