Як працює система державного нагляду після скасування мораторію на перевірки

Після скасування (з 1 січня 2019 р.) мораторію на проведення заходів державного нагляду стосовно малих та середніх підприємств контро­люючі органи почали активну інспекційну діяльність з проведення планових і позапланових перевірок суб’єктів господарювання на предмет порушень вимог чинного законодавства. Кількість внесених ними записів до Інспекційного порталу наразі перевищує 100 000 щодо планових перевірок і 30 000 — щодо позапланових, що свідчить про необхідність для суб’єктів господарювання бути готовими до серйозного навантаження. ДРС у даному питанні виступає на боці бізнесу та підтверджує правило, згідно з яким контролювати слід і самі контролюючі органи.

Одним із завдань ДРС наразі є певна зміна чинної системи, у якій підприємець боїться перевірок та ставиться до них як до тиску з боку держави, натомість, за словами голови служби, реформа має перетворити органи державного нагляду (контролю) на консультантів, завданням яких є сприяти усуненню порушень без зловживання повноваженнями. Однак зміна системи вимагає нового підходу не лише в інспекторів, а й у самих суб’єктів господарювання, які часто не знають законодавства. Саме про підвищення правової обізнаності бізнесу та перенесення акцентів функцій контролюючих органів на консультативні й превентивні йшла мова в ході зустрічі.

Реформа системи державного нагляду

В Україні з 2014 р. діяв мораторій на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами, щоправда, з певними обмеженнями.

Спершу заходи з нагляду та контролю було заборонено здійснювати Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», винятком стала тільки Державна фіскальна служба, яка могла проводити перевірки за наявності дозволу Кабінету Міністрів України або ж за ініціативи самого суб’єкта господарювання.

Наприкінці 2014 р. Верховна Рада України прийняла одразу два закони (від 28.12.2014 р. № 71-VIII та від 28.12.2014 р. № 76-VIII), які з певними винятками продовжили період мораторію до кінця 2016 р. для юридичних осіб і приватних підприємців з доходом до 200 тис. грн. на рік. У 2016 р. ст. 2 Закону України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мораторій запровадили на 2017 р., а згодом змінами до закону продовжили до кінця 2018 р. Перелік органів, на які не поширюється його дія, затвердили окремою постановою від 18.12.2017 р. № 1104: серед інших до нього включили Державну фіскальну службу, Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Державну службу України з питань праці.

На період реформування системи державного нагляду (контролю), розпочатого Урядом 10.09.2014 р. шляхом прийняття постанови № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», переважна кількість органів державного нагляду з 2014 р. не здійснювала перевірки або ж здійснювала з обмеженнями в частині предмета контролю чи суб’єктів контролю. З початком 2019 р. перевірки відновилися в повному обсязі, і хоча за вказаний період відбулася якісна лібералізація системи державного нагляду, виявилося, що не всі підприємці, а також не всі державні структури готові до поновлення інспекцій.

За словами голови ДРС Ксенії Ляпіної, насправді початок реформи системи державного нагляду розпочався набагато раніше — ще в 2007 р. за її участю було внесено понад 600 поправок до чинного Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Проте найбільшої активності реформа почала набирати якраз з 2014 р., чому сприяла вищезгадана постанова № 442, якою Уряд змінив схему роботи центральних органів виконавчої влади. Мораторій на проведення перевірок пані Ксенія пояснила необхідністю уникнути зловживань державними органами протягом перехідного періоду та знизити рівень їх свободи. Така система стримань та противаг, незважаючи на певну умовність мораторію для окремих органів і підстав проведення перевірок, все ж дозволила суттєво зменшити кількість заходів державного нагляду, однак тільки до 1 січня 2019 р.

Голова ДРС розповіла, що за минулі роки відбулися й інші дуже важливі зміни. А саме:

• прийнято норму щодо можливості зупинення виробництва або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання виключно за рішенням суду;
• у разі коли суб’єкт господарювання включено на відповідний період до планів заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох державних органів, запроваджено можливість проведення комплексної перевірки;
• розширено права суб’єктів господарювання;
• передбачено створення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);
• внесено зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення, які передбачають адміністративне стягнення за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 16621);
• затверджено нову методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності (постанова Уряду від 10.05.2018 р. № 342).

Критерії ризику

Саме критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності відтепер визначають періодичність проведення перевірок, при цьому до вказаних груп ризику прив’язані й уніфіковані форми актів, які складаються за результатами проведення перевірок. За шкалою балів передбачено наступний поділ на групи:

Державний орган, кожен у своїй сфері відан­ня, з урахуванням зазначеної методики розробляє критерії, за якими здійснюється оцінка ступеня ризику від провадження діяльності суб’єктами господарювання. Розроблені критерії мають бути затверджені та оприлюднені, крім того, кожні 3 роки вони підлягають перегляду. Розробки та затвердження критеріїв ризику потребують 85 сфер господарської діяльності. Станом на 19 серпня 2019 р. у ДРС погоджено 79 з них, однак затверджено поки тільки в 71 сфері.

У разі якщо у суб’єкта господарювання немає суттєвих порушень, періодичність проведення планових заходів щодо нього може бути змінено (не застосовується до груп високого ступеня ризику). Це, за словами К. Ляпіної, покликане стимулювати позитивну поведінку підприємців і їх бажання діяти в межах закону.

Що стосується уніфікованих форм актів, вона наголосила, що це не лише про оформлення результатів перевірки, а й про те, які саме позиції діяльності перевіряються та в яких межах. Також спікер неодноразово підкреслила той факт, що сфери господарської діяльності можуть визначатися виключно законами. Їх прив’язаність до груп ризику пояснюється тим, що глибина перевірки має бути різною, тобто диференційованою залежно від ступеня небезпеки виникнення можливих негативних наслідків під час здійснення господарської діяльності та можливого розміру втрат. Наразі службою погоджено уніфіковані форми актів у 51 сфері господарської діяльності, з них затверджено менше половини (25).

Такі новели голова служби назвала запорукою інформаційної симетрії, якої так не вистачало раніше — відтепер бізнес знає, що саме й наскільки глибоко держава планує перевіряти на підприємстві. Вона пояснила, що такі знання дають бізнесу можливість провести самоконтроль і перевірити, чи здійснюється діяльність у ме­жах вимог чинного законодавства. У кінцевому результаті реформа має призвести в майбутньому до того, що перевірки стануть рутинною подією, радше консультацією, а не способом тиску.

Ті органи державного нагляду (контролю), які не розробили або ж не затвердили власні уніфіковані форми актів залежно від зазначених груп ризику, не мають права проводити інспекції. Таким чином, порушення періодичності здійснення заходу (яка безпосередньо визначається групою ризику), відсутність повідомлення про здійснення планового заходу, використання неуніфікованих форм актів, з’ясування питань поза межами предмета перевірки — усе це є підставами не допускати посадових осіб до інспекції чи вимагати її припинення. У разі ж наявності інших порушень підприємець має право звернутися зі скаргою до відповідного органу виконавчої влади або до суду. До ДРС можуть бути оскаржені виключно порушення процедур здійснення контролю, а також служба надає відповіді на запити підприємців щодо тих чи інших складних питань, пов’язаних з процедурою.

Неподолані проблеми

Про дії, які заплановано реалізувати у сфері перевірок у рамках програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», розповів Любомир Чорній, керівник напряму з покращення бізнес-клімату програми. Програма «Конкурентоспроможна економіка України» діє в Україні майже рік, її завдання — сприяти розвитку відкритої української економіки шляхом підтримки підприємств і стартапів, у тому числі через формування кращого середовища для бізнесу.

Окреслюючи головні проблеми та питання, які потребують вирішення, спікер назвав податковий контроль, який являє собою величезну сферу, що регулюється Податковим кодексом України. За його словами, для її уніфікації та лібералізації зміни потребують понад 100 статей кодексу, тобто попереду ще величезна робота. Для підприємців будь-якої ланки діяльності також є серйозним іспитом проходження інспекцій посадових осіб Державної служби України з питань праці, отже, і в цьому напрямку мають відбутися значні зміни.

Так, Л. Чорній розповів про законопроекти, які покликані лібералізувати заходи державного нагляду (контролю) — це проект закону України № 7326, який має посилити захист підприємців від неправомірних дій інспекторів, та проект закону України № 7373, яким пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності інспекторів у разі порушень у проведенні дозвільних процедур. Обидва проекти передбачають також посилення контролю громадськості за реалізацією заходів державного нагляду (контролю).

Перший законопроект наразі дійшов до етапу розгляду відповідним комітетом, другий — уже прийнято в першому читанні та очікується прийняття в другому читанні в цілому. Крім згаданих, перше читання в Парламенті вже пройшов і законопроект № 6489, яким, у разі прийняття, буде внесено зміни до деяких законодавчих актів для запобігання надмірному тиску при проведенні перевірок додержання законодавства про працю та зайнятість населення. Іншим важливим напрямком роботи програми «Конкурентоспроможна економіка України» стане завдання посилити роль бізнес-асоціацій для захисту прав самих підприємців.

Посібник з проходження перевірок

Нещодавно, 16 серпня 2019 р., на офіційному сайті ДРС з’явилася пропозиція долучитися всім бажаючим до обговорення концепції посібника з проходження перевірок. Розробкою посібника опікуватиметься команда Громадської організації «Легкий бізнес» . Заступник голови правління громадської організації Кирило Криволап однією з ключових проблем називає недостатню правову обізнаність підприємців малого та середнього бізнесу в питаннях взаємодії з інспекційними органами під час проходження перевірок. Таким чином, метою проекту є посилити спроможність підприємців у питаннях діловодства та управління ризиками власної діяльності, що в тому числі дозволить знизити рівень корупції в країні.

За словами К. Криволапа, концепція посібника передбачає створення простого та інтуїтивно зрозумілого посібника-інструкції, який складатиметься з 3 частин:

1. Загальна інформація, що включатиме пояснення щодо суті та видів заходів державного нагляду, щодо процесу їх планування та проведення та міститиме опис ризик-орієнтованого підходу.
2. Покрокова інструкція з детальними рекомендаціями щодо успішного проходження перевірки, з посиланням на чинне законодавство та зразками всіх необхідних документів.
3. Типові кейси, які включатимуть опис практичних типових ситуацій при проходженні перевірки.

Кожна з частин озброїть підприємця знан­нями про те, як діяти до, під час та після перевірки, і для кожного етапу створюються логічні схеми з можливими кроками. Також планується зняти корисні для підприємців серії навчально-інформаційних відеороликів. Зі структурою майбутнього посібника можна ознайомитися на веб-сайті ДРС (www.drs.gov.ua), а свої пропозиції та побажання — надіслати на електронну адресу: [email protected].

Інспекційний портал

Останньою виступила Яна Горюнова, керівник відділу розробки програмного забезпечення «Офісу ефективного регулювання» (BRDO), яка розповіла присутнім про роботу Інспекційного порталу. Сайт inspections.gov.ua містить багато корисної інформації для підприємців щодо планових і позапланових перевірок. На сьогодні в системі зареєстровано 26 контролюючих органів та 3810 посадових осіб. Внесено дані про 117 623 планові та 31 419 позапланових перевірок, з них понад 30 000 записів — про комплексні заходи. З моменту запуску порталу його відвідали майже 2 млн осіб, що свідчить про затребуваність ресурсу та його користь для бізнесу і суспільства.

Я. Горюнова повідомила, що на даному етапі завершується розробка функцій для державних органів, наступними стануть корисні функції для підприємців. Серед них — електронний кабінет, який у майбутньому може дозволити, окрім перегляду інформації про перевірки на своєму підприємстві, відмовлятися від комплексних заходів, а найголовніше — подавати скарги на порушення процедури проведення перевірки до ДРС онлайн. Крім того, електронний кабінет надаватиме можливість користуватися інтерактивними інструментами — самооцінкою ступеня ризику, самоперевіркою дотримання вимог, самоконтролем усунення виявлених у ході перевірки порушень тощо.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!