Українська аптека крізь світовий окуляр

Нагадаємо, у пілотній подачі нашого репортажу з 72-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (72nd World Health Assembly — WHA-72) було обіцяно деталізувати огляд програмної промови генерального директора ВООЗ д-ра Т.А. Гебрейєсуса на відкритті сесії. А у другій публікації циклу, присвяченій щойно схваленій країнами — членами ВООЗ «Дорожній карті щодо забезпечення доступу до лікарських засобів, вакцин та виробів медичного призначення на 2019–2023 рр.», — на свідченнях як професійно-дискусійного характеру, так і світового документально-настановчого формату розглянуто проблематику доступності ліків у супроводі фахового коментаря Олега Клімова, члена делегації Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP) на WHA–72, члена Ради FIP, голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»). Завершуючи наш репортажний триптих, спробуємо «закільцювати» логічне коло…

За оцінкою керманича ВООЗ, у 2018 р. світ домігся суттєвого прогресу на шляху до забезпечення всезагального охоплення послугами охорони здоров’я. «Результат битви за здоров’я людини досягається саме на рівні первинної медико-санітарної допомоги: якщо ця система надійна, то вона становить передовий рубіж захисту права на здоров’я. Лише добре налагоджена первинна медико-санітарна допомога дозволяє країнам запобігати неінфекційним захворюванням, діагностувати й лікувати їх; своєчасно виявляти та ефективно ліквідувати спалахи інфекційних хвороб, доки вони не переростуть в епідемії. І саме завдяки їй ми можемо захистити дітей і запобігти глобальному розповсюдженню хвороб, що піддаються профілактиці за допомогою вакцин, таких як кір. Тож недарма первинна медико-санітарна допомога посідає центральне місце в Програмі імунізації до 2030 р. — новій Стратегічній ініціативі ВООЗ, покликаній забезпечити максимальне використання можливостей вакцин. Адже без повсюдного доступу до вакцин ми не зможемо забезпечити здоров’я для всіх», — підкреслив «головний лікар земної кулі». Так, у квітні 2019 р. людство вітало історичну віху в боротьбі з однією з найдавніших хвороб людства: в Гані та Малаві було представлено першу в світі вакцину проти малярії, яку починають застосовувати відповідно до рекомендацій Стратегічної консультативної групи експертів ВООЗ з імунізації. Минулого року Узбекистан та Парагвай були сертифіковані як країни, вільні від малярії; на поточній сесії WHA до них приєдналися Аргентина та Алжир, з чим їх і привітав промовець. ВООЗ разом зі своїми партнерами по Глобальній ініціативі щодо ліквідації поліомієліту прийняли нову стратегію для боротьби з цим захворюванням, що продовжує бичувати деякі регіони світу.

Експертний погляд члена делегації FIP на WHA–72 Олега Клімова, члена Ради FIP, голови правління ГО «ВФП»: «Чому такий кардинальний вид діяльності фармацевтичного працівника, як фармацевтична послуга (а в усьому світі це у тому числі й вакцинація, на значенні якої наголошує генеральний директор ВООЗ), не сприймається в Україні ні Урядом, ні Парламентом, ні власниками аптек, ні навіть самими фармацевтичними працівниками?! Тому що модель аптечної справи в Україні сьогодні примітивна, схожа на первісний стан розвитку людини — отримав ліки, накинув націнку, кошти за надання дозволу розташувати упаковку на видноті полиці, плюс маркетингові «відкати», ретробонуси, все це здебільшого в обхід оподаткування… Чим більше точок, — як сьогодні прийнято в лексиконі бізнес-середовища — власників аптечних мереж, — тим ти успішніший. Зазвичай для цього освіти не треба: головне, щоб для старту відкриття 10–20 аптек був «мішечок», походження якого, схоже, нікого в нашій державі не цікавить. На жаль, роль фармацевта в моделі АПТЕКИ сьогодення в Україні зводиться до наявності документа, що має назву ДИПЛОМ. Але за якою формою навчання він отриманий, який рівень знань його носія — ці «дрібниці» власника аптечної мережі хвилюють мало: головне сума щоденного чеку. Цікаво, чи всі учасники фармацевтичного ринку усвідомлюють, що було б в Україні, якщо гіпотетично уявити: Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками належним чином виконує свої регуляторно-контрольні функції — і змушує всіх суб’єктів підприємницької діяльності з умовного першого числа місяця почати працювати в чинному законодавчому руслі регламентації рецептурного відпуску лікарських засобів?! Не люблю надавати прогнози, але, на мій погляд, ситуація виглядатиме наступним чином: 1) всі фармацевтичні працівники, що мають середню фармацевтичну освіту, відпуском рецептурних препаратів займатися не будуть, — бо не мають для цього ані права згідно з чинною нормативною базою, ані відповідного освітнього рівня підготовки; 2) усі препарати рецептурного відпуску (що, до речі, становлять 70% валового доходу аптек) зможуть реалізовуватися не в усіх аптечних закладах (за нашими скромними підрахунками, це близько 7 тис. аптек), а інші залишаться місцями з продажу безрецептурних препаратів та харчових добавок; 3) фармацевтичну послугу, про яку мріють всі свідомі фармацевти України, зможуть надавати лише ті аптечні заклади, де працюватиме високоосвічений фармацевтичний працівник. Адже фармацевт завтрашньої України — це самодостатній та високоосвічений громадянин, що має персональну ліцензію на надання фармацевтичних послуг, вартість години робочого часу якого формуватиметься виключно переліком та якістю послуг, які він надаватиме в ліцензованому приміщенні під назвою аптека. При цьому перелік послуг, що надаватимуться, безпосередньо залежатиме від ступеня акредитації аптеки. Водночас будівля аптеки має відповідати Ліцензійним умовам і може бути у власності будь-кого (маю на увазі освітній статус власника). Чому наші публікації, присвячені питанням підготовки фармацевтичних кадрів, та бажання низки народних депутатів України демонополізувати аптечний ринок викликають такий супротив та збурення з боку власників аптечних мереж? Причина проста: розуміння невідворотності еволюційних процесів розвитку аптечного сегмента в Україні».

ВООЗ разом з партнерами розширюють боротьбу проти резистентності до протимікробних препаратів, яка являє собою одну з найбільших загроз наших часів у галузі охорони здоров’я. Зокрема, за місяць до початку роботи WHA–72 Генеральному секретареві ООН було представлено доповідь Міжвідомчої координаційної групи з питань антибіотикорезистентності; рекомендації цієї доповіді виконуватимуться ВООЗ спільно з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин та іншими установами. Перша нарада високого рівня Генеральної асамблеї ООН з боротьби проти туберкульозу продемонструвала безпрецедентну політичну волю покласти край найбільш смертоносному інфекційному захворюванню у всьому світі.

Олег Клімов: «Питання, що потребує глибинного та всебічного аналізу — виготовлення ліків в аптечних умовах. Зрозуміло, що екстемпоральне виготовлення ліків в аптеці за старими технологічними схемами та протоколами лікування кануло в Лету. Але для тих, хто в професії, — а не для тих, хто бачить аптечне виготовлення як бізнес, — аптечне виготовлення ліків становить велику та надто цікаву справу в майбутньому. При порівнянні сучасних світових підходів та «радянських» реалій до виготовлення ліків в аптечних умовах знаходиться більше спільного, аніж полярного. А. Hospital pаckaging, що практикується в усіх західних країнах при закупівлі ліків для лікарень, а за часів СРСР практикувалося і в нас в усіх міжлікарняних аптеках, — надає можливість прямої економії бюджетних коштів, що виділяються для цієї цілі, мінімум на 50% та унеможливлює їх крадіжку медичним персоналом з подальшим перепродажем через місця з продажу ліків у лікарнях. Б. Для цього в країнах сталої економіки існує класифікація аптек за видами діяльності — зокрема hospital pharmacy. А в Україні «реформаторами-регуляторами» за часів незалежності успішно ліквідовано міжлікарняну аптеку, рецептурний відділ аптеки, аптечний кіоск; на «догоду» бізнесу спаплюжено Ліцензійні умови, щоб залишити невеличкі сільські громади наодинці зі своїми проблемами. В. Чинним законодавством знівельовано роль у лікувальному процесі і зроблено нікому не потрібною професію клінічного провізора, — натомість, у наших західних сусідів це одна з найпрестижніших спеціалізацій фармацевта, який стоїть поруч з лікарем біля ліжка пацієнта, несучи солідарну відповідальність за ефективність та безпеку лікувального процесу. Г. Знову ж перед нами стіна, яку не обійти — це проблема якості підготовки фармацевтичних кадрів. На моє глибоке переконання, не реалізувавши кардинальні зміни на надзвичайно важливій ланці підготовки фармацевтичного працівника, битва за ФАРМАЦЕВТА та АПТЕКУ буде програна безповоротно: виграє лише бізнес, і то не на великий період. Відновлювати знищене практично неможливо — однак врятувати вціліле ще маємо шанс!..».

Більшість рекомендацій, які представила у своїй доповіді Незалежна комісія високого рівня ВООЗ із неінфекційних захворювань, були включені в якості зобов’язань до політичної декларації наради високого рівня Генеральної асамблеї ООН з профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними (2018 р.). Тепер ВООЗ працює разом з країнами над втіленням цих зобов’язань у життя. Низка країн також прийняла нові заходи для усунення факторів ризику неінфекційних захворювань, зокрема введення податків на цукровмісні напої.

Також минулий рік був важливим у боротьбі проти тютюну. Набув чинності Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, — таким чином отримано новий потужний інструмент для боротьби зі злом, яке являє собою великий тютюновий бізнес. «Чим більше країн ратифікують Протокол, тим сильнішим він буде. Якщо ваша країна ще не ратифікувала його, я наполегливо вас переконую і палко закликаю зробити це якомога швидше», — звернувся гендиректор ВООЗ до урядових делегацій, після чого торкнувся проблеми, яку створює ще одна «загальновживана отрута» — трансжири. Так, у відповідь на заклик ВООЗ виключити до 2023 р. промислово вироблені трансжири з глобального продовольчого ланцюга 28 країн ввели обмеження або заборони, що охоплюють одну третину населення світу; відповідне офіційне зобов’язання взяв на себе і Міжнародний альянс виробників продуктів харчування і напоїв.

Олег Клімов: «Основне призначення аптеки, яка зароджувалася в давні часи: це місце, де люди отримували поради профілактичного змісту. Здоровий спосіб життя — це не лише некуріння, обмеження вживання алкоголю, упередження надмірної маси тіла та багато інших «модних» рекомендацій від різних експертів та знавців здорового способу життя. Це, в першу чергу, гармонійне поєднання відповідальності держави за свої зобов’язання перед громадянським суспільством та відповідальне ставлення безпосередньо до свого здоров’я персонально кожного з нас. Свідоме та відповідальне застосування ліків є, на мою думку, одним з надважливих критеріїв оцінки якості життя. За останніми даними ВООЗ, у світі населення витрачає на «вітер» близько півтрильйона доларів США у зв’язку із застосування ліків не за призначенням. Необхідно всім замислитися над цими фактами! І над тим, що саме аптека має виконувати функцію останнього ЗАПОБІЖНИКА для пацієнта від застосування ліків не за призначенням. На теренах Європи Україна — лідер із самолікування та зневіри громадян в ефективності системи охорони здоров’я в цілому. Адже «випав» один із найважливіших пазлів цілісної та неподільної системи охорони здоров’я — аптека і фармацевтичний працівник. У підсумку — система не працює, пацієнт не вірить у її ефективність, а замість того, щоб бити на сполох усім разом, — нам демонструють віртуальні успіхи так званих реформ».

«Ми знаємо, наскільки важливою для держав-членів є нормотворча робота ВООЗ. Минулого року ми розробили сотні нових нормативних документів, які використовуються системами охорони здоров’я в усьому світі в інтересах захисту та зміцнення здоров’я людей. Ми здійснили прекваліфікацію понад 200 продуктів, зокрема першої в світі теплостійкої вакцини проти ротавірусу; опублікували перший Модельний перелік основних діагностичних засобів; випустили довгоочікуване 11-те видання Міжнародної класифікації хвороб, яке готове для розгляду та прийняття поточною сесією Асамблеї», — зауважив очільник ВООЗ.

Олег Клімов: «Для всебічного розуміння основної мети Національного переліку основних лікарських засобів, на мій погляд, необхідно мати відповідь на декілька питань, що виникають у кожного з членів медичної команди: пацієнта, лікаря та фармацевта. Наприклад: чи є ліки, що потрапили до нього, високоефективним, безпечними, якісними та доступними? Що робити з тими, які до нього не потрапили, та з десятками зареєстрованих в Україні аналогів? І головне: про який Національний перелік може йти мова, коли жоден Уряд в Україні, жодна Верховна Рада усіх скликань за час незалежності України так і не спромоглися затвердити Програму імпортозаміщення для вітчизняних фармвиробників, — натомість прийнято законодавство про закупівлі зарубіжними компаніями ліків для України за українські гроші (Закон України від 19.03.2015 р. № 269-VIII). Виходить, думка українських громадян нікого не цікавить?!.. Прочитавши перший раз прекрасний твір великого Т.Г. Шевченка «Сон», я в дитинстві не міг повірити, що страшні розповіді про те, що відбувалося в Україні в ті часи, зможуть повторитися за мого життя… Аналізуючи найкращі світові досягнення та їх реалізацію «під українські реалії», вражаєшся. Так, електронний рецепт — це сучасний та ефективний, зручний і доступний механізм для безперебійного контролю за лікуванням пацієнтів. То яку ж необхідно мати жагу до корупційних грошей, щоб за лічені місяці зруйнувати роками виплекану державну програму «Доступні ліки». Не буду повторюватися, про це ми неодноразово виступали на шпальтах «Щотижневика АПТЕКА», — втім, маю зазначити: нічого не змінилося, окрім того, що всім стала відома «чорна схема НСЗУ». Цікаво, чи відомо про це новій владі на чолі з новим Президентом України?..

Вочевидь, РЕІМБУРСАЦІЯ — це найбільш ефективний механізм покращання доступу населення до ефективних, безпечних та якісних ліків (що підтверджує і щойно прийнята тут, на WHA–72, «Дорожня карта щодо забезпечення доступу до лікарських засобів, вакцин та медичних виробів на 2019–2023 рр.». Але будемо відверті: Женева далеченько від України. І мене як практика бентежать декілька запитань: чи проведено аудит ефективності терапії лікарськими засобами, що увійшли до програми «Доступні ліки»? Чому державні органи, що мають контролювати раціональне використання державних коштів, не цікавляться фармацевтичною опікою як критерієм оцінки ефективності протоколу лікування? Чому не проводиться аналіз (і хто має це робити) динаміки споживання пацієнтами лікарських засобів у порівнянні з попереднім періодом (паперовий рецепт)? Чому досі «засекречено» НСЗУ Реєстри лікарів (хто має право виписувати рецепти) та Реєстри провізорів (хто має право їх отоварювати)?.. Отака у нас з Вами, шановні співвітчизники, «гниленька» кладка, замість потужного мосту у громадян країн, де перед Законом всі рівні. Корупція під будь-якими гаслами — це ракова пухлина на тілі суспільства».

«Минулого року ВООЗ були вжиті заходи реагування на 481 фактичну і потенційну надзвичайну ситуацію в 141 країні. На нас лежить моральний обов’язок швидко й ефективно реагувати на спалахи хвороб та інші надзвичайні ситуації. Але ні економічно, ні морально немає жодного сенсу продовжувати вкладати кошти у реагування на надзвичайні ситуації, не інвестуючи у їх запобігання. Саме тому на додаток до тієї роботи, яку ми ведемо у сфері реагування на надзвичайні ситуації, ми створили нове Управління з питань забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій. Ми зможемо врятувати більше життів і заощадити більше коштів, якщо надамо підтримку країнам з тим, щоб вони могли вжити заходів для підготовки до надзвичайних ситуацій і запобігання їм, а не пасивно чекати їх виникнення», — пояснив д-р Т.А. Гебрейєсус.

Олег Клімов: «Однозначно на аптеку та її професійний персонал під час виникнення стану надзвичайних ситуацій покладається величезна відповідальність за створення безперебійного ланцюжка медикаментозного забезпечення постраждалих усім аптечним асортиментом. Маючи великий життєвий та професійний досвід роботи в таких ситуаціях, я з великою тривогою про це думаю. Яка аптека зможе виконати ці функції, маючи товарний запас на день-два (та й то значна частка ліків «маркетингово мотивовані»). А що робитиме персонал «першостольників», які у переважній більшості абсолютно не підготовлені до дій в екстремальних умовах?.. Це проблема, яку мають передбачати відповідні державні органи, зокрема ті, що опікуються формуванням і затвердженням національних переліків. Ми як громадські професійні організації звертаємо на це увагу всіх, хто має нести за це відповідальність. Однак у цікаві часи живемо: знаємо, що існує відповідальність перед законом, але хто несе її персонально — за весь час незалежності України так і не стало відомо…».

P.S. У триптиху було зроблено спробу синтезувати зміст фабулярної частини WHA–72 (бачення світової спільноти) з українськими реаліями (у баченні вітчизняного експерта й учасника WHA–72 з боку FIP О. Клімова), — з метою предметно проілюструвати три ключові єдності:

  • єдність медичної команди, — ефективна діяльність якої неможлива без гармонійної колегіальної співпраці медиків і фармацевтів;
  • єдність системи охорони здоров’я, — у складі якої аптечний заклад становить не менш невід’ємну ланку, ніж лікувально-профілактичний;
  • єдність квадратичної функції — «1) первинна медична допомога 2) всезагальне охоплення послугами охорони здоров’я  3) фармацевтична послуга  4) доступність лікарських засобів, медичних виробів і технологій охорони здоров’я».

Наскільки нам вдалося досягнути поставленої мети — судити (і робити висновки) читачеві.

Пилип Снєгірьов,
фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи