Розворот тренду COVID-19 в Україні відбувся. Які перспективи стримання?

04 Серпня 2021 9:49 Поділитися
Які фактори будуть обумовлювати на розгортання чергової хвилі COVID-19 в Україні? Якою мірою на цей процес впливатиме вакцинація, якщо брати до уваги дані з інших країн?

Кількість госпіталізованих із COVID-19 є одним з найбільш вагомих з точки зору оцінки тяжкості ситуації індикатором. На рис.1 наведено характер співвідношення рухомих середніх прогнозних та реальних (за даними МОЗ) значень цього показника з 19 березня — початку прогнозування Леонідом Гуляницьким, доктором технічних наук (Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України), саме кількості госпіталізацій. Прогнозні моделі з використанням названого показника досягають значної точності.

Рис. 1
Рухомі середні щоденні дані про госпіталізацію за прогнозом та даними МОЗ (19.03.2021–31.07.2021 р.).
Рухомі середні щоденні дані про госпіталізацію за прогнозом та даними МОЗ (19.03.2021–31.07.2021 р.). Примітка. З 1 по 10 травня прогнозування не проводилося, тому в цей період денні прогнозні значення дорівнюють даним МОЗ

Починаючи з 17 липня, тижнева кількість госпіталізованих почала збільшуватися, що дозволило зробити припущення щодо розвороту тренду поширення коронавірусу в Україні. Воно базувалося на аналізі індексу Н7 (зміна тижневої кількості госпіталізованих із відповідним діагнозом у поточний рухомий тиждень до такої ж кількості у попередній) та зростанні індексу R7 (репродуктивне число інфікувань, що розраховується аналогічними чином, тільки стосовно кількості підтверджених випадків).

Припущення, на превеликий жаль, підтвердилося, і індекс Н7 досягнув 31 липня значення 1,14, тобто маємо 14% приросту (рис. 2). Як свідчать нинішні дані, зокрема динаміка Н7, злам відбувся в період 16–18 липня.

Рис. 2
Індекс (Н7) госпіталізацій із COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)
Індекс (Н7) госпіталізацій із COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)

Індекс R7 уже з 19 липня не опускався нижче 1, вийшовши днями на рівень +16–17% (рис. 3). Розворот тренду частки підтверджених випадків (більш адекватного показника, ніж просто їх кількість) відслідковується на рис. 4.

Рис. 3
Індекси Н7 (госпіталізацій) та R7 (підтверджених випадків) COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)
Індекси Н7 (госпіталізацій) та R7 (підтверджених випадків) COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)
Рис. 4
Кількість проведених тестів та відсоток підтверджених випадків COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)
Кількість проведених тестів та відсоток підтверджених випадків COVID-19 в Україні (1.07.2020–31.07.2021 р.)

У преамбулі до помірного прогнозу на липень зазначалося, що збільшення кількості госпіталізованих відмічатимуть уже в другій половині липня (рис. 5). Незважаючи на такий тривалий (в даному контексті) період упередження і відмову від коригування, середня відсоткова помилка за помірним сценарієм за 14 днів становила –0,4%, а за весь місяць –7,9% (навряд чи можна перебіг подій у плані цього показника назвати песимістичним чи оптимістичним).

Рис. 5
Прогноз госпіталізацій із COVID-19 в Україні на липень та дані МОЗ
Прогноз госпіталізацій із COVID-19 в Україні на липень та дані МОЗ

Перш ніж представити (у наступній публікації) черговий прогноз аж до третьої декади серпня, зробимо деякі зауваження щодо впливу вакцинації та попереднього поширення вірусу в популяції. По-перше, дельта-варіант у місці своєї першої появи — Індії, викликав спалах, що тривав близько 3 міс (рис. 6), як було і при хвилях, викликаних попередніми варіантами SARS-CoV-2 (тут і далі — за даними порталу ourworldindata.org).

Рис. 6
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 в Індії (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 в Індії (грудень 2020 –липень 2021 р.)

Подібний розвиток подій, прискорений настанням відпусток і канікул, тепер відмічають у Великобританії, з однією лише різницею: підвищення рівня смертності набагато нижче, ніж раніше (рис. 7).

Рис. 7
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією у Великій Британії (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією у Великій Британії (грудень 2020–липень 2021 р.)

У Німеччині, Франції, США, де в останні тижні відзначено збільшення кількості виявлених випадків, показники госпіталізації і летальності з COVID-19 також значно відрізняються від таких під час минулої хвилі. Іспанія — ще одна свіжа «гаряча» зона на карті Європи, також фіксує лише невелике збільшення кількості тяжких випадків і смертності (рис. 8).

Рис. 8
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Іспанії (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Іспанії (грудень 2020 –липень 2021 р.)

Столиця Казахстану — Нур-Султан, в ці дні характеризується максимальним в Європі показником 7-денної інцидентності — 993 на 100 тис. жителів (http://www.who.int). Однак популяційний ефект вакцинації, охоплення якої тільки наближається до 30%, тут ще тільки починає проявлятися, і показники летальності досягають найвищих з початку пандемії значень (рис. 9).

Рис. 9
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією у Казахстані (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією у Казахстані (грудень 2020–липень 2021 р.)

Індонезія, в якій щеплення проти COVID-19 отримала ще менша частина громадян (17,3%), також стикається з тяжкими медичними наслідками останньої хвилі, що почалася наприкінці червня (рис. 10).

Рис. 10
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Індонезії (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Індонезії (грудень 2020–липень 2021 р.)

Сейшели, Малайзія переживають нелегкі за впливом на кількість госпіталізацій і смертей спалахи на тлі високого охоплення вакцина­цією: 50% рівень був тут досягнутий наприкінці лютого і третій декаді липня відповідно (рис. 11). Але й населення цих країн до початку підвищення захворюваності було в основному «наївним» щодо COVID-19, оскільки до цього поширеність інфекції була низькою. Тож переважання в місцевих кампаніях вакцинації інактивованих вакцин (Китай), на що раніше вказували, ймовірно, не є першорядним за значимістю фактором.

Рис. 11
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Малайзії (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Малайзії (грудень 2020–липень 2021 р.)

Тобто попереднє поширення COVID-19 в популяції впливає на наслідки поширення дельта-варіанту, і ті країни, що раніше стикалися із більш вираженим епідемічним процесом, мають надію на відносне послаблення чергової хвилі.

У цьому сенсі доречним є нещодавнє повідом­лення ДУ «Центр громадського здоров’я України МОЗ України» (ЦГЗ) про те, що антитіла до SARS-CoV-2 мають не менше ніж 40% українців. На тлі досі невеликого охоп­лення вакцинацією жителів країни (рис. 12) цей фактор може затримати та знизити тяжкість наслідків розповсюдження дельта-варіанту. Проте зберігаються побоювання, що показники рівня антитіл не чинитимуть вирішального впливу на інтенсивність епідеміологічного процесу, як це було в Бразилії. У такій ситуації від усіх нас потрібне дуже відповідальне, зважене ставлення до небезпеки.

Рис. 12
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Україні (грудень–липень 2021 р.)
Рухома середня 7-денна кількість нових та летальних випадків COVID-19 із зазначенням популяційного охоплення вакцинацією в Україні (грудень 2020–липень 2021 р.)

Сплеск захворюваності відбувається тоді, коли «щільність інфікованих контактів», а з нею і кумулятивна доза зараження стають високими, і неспецифічні механізми імунного захисту не справляються з контролем інфекції. Тоді від наслідків масованого потрапляння SARS-CoV-2 в організм потерпають навіть ті, у кого в іншому випадку інфекційний процес відбувся б у інапарантній, безсимптомній формі. Тобто слід якомога більше обмежувати контакти та використовувати маски у приміщеннях у скупченнях людей — міра, до якої знов звернулися у Сполучених Штатах.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті