Ефекти вакцинації: такої ясності ще не було з початку пандемії

За темпами та інтенсивністю залучення людей різних вікових груп до участі у вакцинації проти COVID-19 країни Європи розділилися на ті, що швидко стартують (Великобританія та Сербія), з хорошою динамікою та показниками за віковими групами (більшість західних), з повільними темпами та відставанням щодо залучення осіб літнього віку (балканські, прибалтійські). Для оцінки зв’язку між цими показниками ми проаналізували охоплення вакцинацією загальної популяції в момент максимальних показників відносної смертності навесні та восени 2021 р. деяких країн, що пройшли осінній пік.

Смертність пов’язана з охопленням вакцинацією

В осінньо-літню (2021 р.) хвилю COVID-19 першими вступили країни, які на той момент забезпечили найбільше охоплення вакцинацією і послабили інші захисні заходи (Великобританія, Ізраїль, Сербія). Потім — Балкани, Прибалтика та Україна зі своїми відносно невеликими частками повністю вакцинованого населення. Тільки до кінця осені інфекція почала посилено поширюватися в країнах, де досягнутий вакцинацією захист згодом став слабшати (Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, Австрія тощо).

При цьому підвищена смертність внаслідок COVID-19 характерна для другої групи країн — з низьким охопленням вакцинацією станом на початок літа 2021 р. Серед них — Україна, чий відносний показник смертності явно занижений через відсутність точних відомостей про кількість населення, що фактично проживає. Так, Сербія, Словенія та Литва, що випереджають за охоп­ленням вакцинацією своїх сусідів (рис. 1а), восени мали нижчі показники смертності (рис. 1б).

Рис. 1

Максимуми рухомої середньої за 7 днів кількості летальних випадків на 1 млн населення та частка повністю вакцинованих у відповідний момент часу в деяких європейських країнах: (а) під час спалаху навесні та (б) восени 2021 р. (за ourworldindata.org)

Дуже показова пара — Румунія та Словенія. Навесні вони мали приблизно однакове охоплення вакцинацією (див. рис. 1а), лише з такою різницею: група 80+, на яку припадає найбільше летальних випадків, яким можна запобігти щепленням, у Румунії — найменш охоплена вакцинацією, а Словенії — навпаки. Але Словенія, подіб­но до багатьох країн Західної Європи, пережила дуже смертоносну хвилю осені–зими 2020 р., а в Румунії, як і в цілому в регіоні, ситуація була м’якшою, що вплинуло на суспільні настрої щодо вакцинації (табл. 1).

В Україні охоплення вакцинацією збільшується порівняно невисокими темпами та з відставанням щодо щеплення старших вікових груп (табл. 2), що не може не позначатися на показниках тяжкого перебігу захворювання та летальних наслідків.

Що дає високе охоплення вакцинацією?

Зовсім іншу картину стосовно наслідків інфекції відмічаємо у країнах, де вакциновано переважну більшість населення. Так, у Великій Британії, де 2 дози отримали 81%, а 3 — 31% населення віком 12 років і старше, протиепідемічний режим послаблено, та інфекційний процес перебуває на досить високому рівні весь осінній сезон (рис. 2). Проте частка випадків з тяжким перебігом та летальним наслідком значно зменшилася та дозволяє владі та населенню не вдаватися до додаткових обмежувальних заходів.

Рис. 2

Тижневі рухомі середні кількості нових випадків та смертності на 1 млн населення у Великій Британії (лютий 2020 — листопад 2021 р.) (ourworldindata.org)

Ефективність вакцинації щодо попередження госпіталізації та летальних випадків підтверджено аналізом великих масивів даних з різних країн та частин світу. У той час як попереджувальний ефект щодо інфікування знижується, тяжкого перебігу вдається уникати як в Ізраїлі, США, так і, наприклад, у Катарі.

Імунітет від двох доз будь-якої вакцини швидко слабшає, та захист, який забезпечено особам похилого віку, теж обмежений у часі. Зважаючи на залучення до щеплення вакцин різних типів, потреба у третій дозі може бути більшою чи меншою. Наприклад, вакцина CoronaVac від «Sinovac Biotech» є найбільш вживаною у світі. На неї та іншу інактивовану вакцину (від «Sinopharm») припадає майже половина усіх уведених доз, повідомляє аналітична компанія «Airfinity».

Попередні дані досліджень, що отримують органи охорони здоров’я різних країн, впливають на рішення щодо введення додаткових доз. Особ­ливо це стосується осіб похилого віку, зокрема щеплених інактивованими вакцинами.

З огляду на необхідність посилення імунного захисту найбільш вразливих до тяжких наслідків COVID-19 верств населення відповідну рекомендацію дала Всесвітня організація охорони здоров’я: «Для інактивованих вакцин Sinovac та Sinopharm додаткову (третю) дозу гомологічної вакцини слід запропонувати особам віком від 60 років як частину розширеної первинної серії. Використання вакцини на гетерологічній платформі для додаткової дози також може бути розглянуто на основі міркувань постачання вакцини та доступу. Впроваджуючи цю рекомендацію, країни повинні спочатку прагнути максимізувати охоплення 2 дозами цієї популяції, а потім вводити третю дозу, починаючи з найстарших вікових груп» (Основні моменти зустрічі Стратегічної консультативної групи експертів (Strategic Advisory Group of Experts — SAGE) з імунізації 4–7 жовтня 2021 р.).

За наявності результатів досліджень дуже великого масиву даних, що свідчить про ефективність вакцинації та сприятливий профіль безпеки, зокрема з боку серцево-судинної системи в осіб літнього віку, необхідно якомога швидше збільшувати прошарок захищених. На боці цього аргументу — клінічні дослідження за участю десятків тисяч людей та досвід застосування в мільйонів. У той же час препарати-кандидати (від «Merck & Co.» та «Pfizer Inc.» на підтвердження своєї ефективності мають результати випробувань за участю менше 1,5 тис. пацієнтів кожне. Неабияке значення має також ціновий фактор.Тож профілактика порівняно з лікуванням, як це часто буває, демонструє переваги.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!