Суспільно-фахове життя галузі: наслідки 2012 — перспективи 2013. Від фронтів боротьби з фальсифікатом до флангів регулювання фармацевтичного сектору — крізь призму експертизи загальногалузевої громади

Як уже повідомлялося (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 45 (866) від 19.11.2012 р.), 15 листопада 2012 р. у Києві відбулося чергове засідання Громадської ради при МОЗ України — широкоформатний репортаж з даної події та навколо охоплених нею тем пропонуємо до уваги шановного читача.

Відкриваючи засідання, Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ України, президент «Всеукраїнського лікарського товариства», поінформував присутніх, що згідно з Положенням про Громадську Раду при МОЗ України та Регламентом Громадської ради при МОЗ України, усі члени Громадської ради завчасно отримали повідомлення про засідання та мали можливість долучитися до обговорення порядку денного, який за 2 тиж був розглянутий та затверджений Правлінням Громадської Ради й ґрунтується на рішеннях її робочих органів (комісій), а також пропозиціях членів Громадської ради. Про засідання було проінформовано керівництво МОЗ України, зокрема спрямовано лист-запрошення на ім’я міністра з пропозицією взяти участь і висловити своє бачення шляхів співпраці МОЗ України та громадськості, а також на ім’я першого заступника міністра (головуючий зауважив, що зовсім недавно Громадська рада нарешті отримала свого офіційного куратора в особі першого заступника міністра Раїси Моісеєнко, — за словами О. Мусія, вона планувала взяти участь у засіданні, втім ще зранку відбула в термінове відрядження). Отже, де-факто з керівництва МОЗ України на засіданні був присутній Юрій Сіденко, директор Департаменту інформаційно-організаційного та документального забезпечення, представники деяких інших департаментів МОЗ України; також посадові особи низки профільних державних органів, таких як Державна служба України з контролю за наркотиками та Державна служба України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба).

Насамперед, збори дорадчого органу розглянули організаційні питання, зокрема ухвалили вступ до її складу нових членів: у рамках перманентного й динамічного структурно-організаційного оновлення склад Громадської ради при МОЗ України скоротився на 1 особу й нині налічує 144 члени.

На виконання рішення щодо пункту 2 порядку денного, ухваленого Громадською радою при МОЗ України шляхом відкритого голосування, її голова О. Мусій підписав звернення до голів громадських рад при органах виконавчої влади та державних адміністраціях, а також керівників громадських організацій, що мають у них членство, із закликом долучитися до громадської оцінки Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 31 (852) від 13.08.2012 р.), а також спрямував відповідного офіційного листа на ім’я прем’єр-міністра України з проханням принаймні відтермінувати введення в дію даного закону на 1 рік (див. нижче).

Відповідно до п. 3 порядку денного було розглянуто ряд проблемних питань нормативного регулювання фармацевтичної галузі — основним доповідачем з цієї теми виступив Юрій Савко, заступник голови Громадської ради при МОЗ України, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД». Оратор торкнувся низки актуальних питань (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 45 (866) від 19.11.2012 р.), що, на його думку, можуть негативно вплинути на доступність лікарських засобів для пацієнтів, насамперед:

Доповідач висловив занепокоєння з приводу того, що за нових регуляторних умов з 1 березня 2013 р. постачання значної частини необхідних українським пацієнтам препаратів може бути заблоковано.

Ю. Савко зазначив, що викладені у відповідному законі вимоги не передбачають спрощення чи будь-якої зміни існуючих процедур контролю якості лікарських засобів іноземного виробництва. За відсутності такого спрощення запровадження процедури ліцензування імпорту суперечитиме європейським підходам до забезпечення якості імпортованих ліків, на які автори Закону посилаються як на одну з підстав запровадження в Україні ліцензування імпорту лікарських засобів. У своїй доповіді заступник голови Громадської ради МОЗ також звернув увагу аудиторії, що ввезення на територію України ліків іноземного виробництва з 01.03.2013 р. буде можливим лише за умови наявності ліцензії на імпорт. Беручи до уваги відсутність на даний момент навіть проекту відповідних Ліцензійних умов, а також близькість дати запровадження нової норми закону, існує надзвичайно високий ризик унеможливлення здійснення імпорту ліків, що фактично означатиме обмеження доступу пацієнтів до необхідних препаратів. Підсумовуючи це питання, оратор запропонував розглянути можливість звернення до Верховної Ради України та Ради національної безпеки та оборони з проханням скасувати законодавчу ініціативу з ліцензування імпорту лікарських засобів до того моменту, коли буде розроблено й представлено професійній фармацевтичній спільноті концепцію ліцензування імпорту лікарських засобів.

Другим критичним питанням, як зазначив Ю. Савко, є нова вимога щодо надання при імпорті лікарських засобів з 01.01.2013 р. висновку про підтвердження відповідності вимогам GMP, які дійс­ні в Україні (постанова КМУ від 08.08.2012 р. № 793). Загалом позитивно оцінюючи курс на вдосконалення процедур контролю якості препаратів, доповідач зазначив, що робоча група МОЗ з розробки проекту даної постанови пропонувала іншу дату – 1 липня 2012 р., яка обґрунтовувалася доцільністю узгодження цієї постанови з іншими регуляторними актами, а також необхідністю дати виробникам час для приведення своїх внутрішніх процедур у відповідність з новою нормою. Ю. Савко зазначив, що з низки об’єктивних та технічних причин не всі іноземні виробники мали змогу отримати такі висновки, адже навіть процедура підтвердження сертифікатів GMP, виданих інспекторатами країн із жорсткою регуляторною системою (які входять до PIC/S), є тривалою. Виступаючий запропонував Громадській раді МОЗ звернутися до Кабінету Міністрів з проханням відтермінувати до 1 липня 2013 р. вимогу постанови КМУ № 793 щодо надання виснов­ку. Підсумовуючи, Ю. Савко зазначив, що жодні регуляторні зміни не мають звужувати доступ пацієнтів до лікарських засобів.

Третім важливим питанням оратор виокремив необхідність розробки нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». Заступник голови Громадської ради МОЗ звернув увагу на той факт, що діючий Закон прийнято ще в 1996 р., і хоча в нього вносилося багато змін, на даний час Закон не цілком відповідає функціонуванню системи обігу лікарських засобів як невід’ємної складової системи охорони здоров’я. Ю. Савко запропонував Громадській раді ініціювати перед керівництвом МОЗ питання щодо відновлення роботи над новою редакцією закону, яка була призупинена в 2010 р. За основу можна буде взяти проект, напрацьований відповідною Робочою групою МОЗ і представлений на громадське обговорення ще в жовтні 2010 р.

Також у своєму виступі заступник голови Громадської ради МОЗ України підняв проблему якості зворотного зв’язку з органами державної влади. Оратор зазначив, що далеко не всі звернення чи пропозиції громадських організацій та професійних асоціацій враховуються чи навіть просто отримують належну реакцію від органів державної влади. Ю. Савко запропонував звернутися до Міністерства охорони здоров’я з пропозицією публікувати результати громадських обговорень проектів регуляторних актів, а також надавати інформацію стосовно врахування чи неврахування у фінальних варіантах проектів пропозицій, висловлених професійною спільнотою. Такий підхід повністю відповідає положенням Постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Інна Демченко, перший заступник голови Держлікслужби, зазначила, що при Держлікслужбі також діє Громадська рада, і вона активно працює (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 46 (867) від 26.11.2012 р.), зокрема, детально обговорюються проекти практично всіх пропонованих нормативних та правових актів, які потім приймаються з дотриманням усіх встановлених чинним законодавством процедур.

Доповідач підсумувала виступ попереднього оратора такою тезою: «Краще які завгодно ліки, аніж їх відсутність», — нагадавши натомість, що ВООЗ («Святая святых глобальной фармации» — «Щотижневик АПТЕКА» № 15 (786) від 18.04.2011 р.) висунула цю тезу, маючи на увазі здебільшого африканські країни (що є практично пов­ними споживачами ліків, не маючи власної фармацевтичної індустрії, — тобто хребет фармацевтичного забезпечення населення яких складається з імпорту лікарських засобів та їх донацій — прим. ред.). Проте, зауважила посадовець, Україна — країна, що має потужну фармацевтичну промисловість, яка виробляє ліки у відповідності з вимогами належної виробничої практики (GMP) ЄС, країна з жорсткою регуляторною системою. Тому «будь-які» ліки її населенню не підійдуть: вони мають бути якісними та безпечними. Щодо змін у законодавстві І. Демченко навела приклад Болгарії, де за останні близько півроку було внесено 39 змін до закону про лікарські засоби. Отже, внесення змін у законодаство — це нормальний процес регуляторного оновлення: постійно змінюється фармацевтичне законодавство Європейського Союзу, підвищуються сподівання споживачів, вводяться нові вимоги до якості та, відповідно, суворості державного контролю якості лікарських засобів як на міжнародному, так і на локальному рівні («ВОЗ: фальшивотаблетчику — бой» — «Щотижневик АПТЕКА» № 25 (796) від 27.06.2011 р.).

«Я хочу звернутися до вас як до Громадської ради при центральному галузевому органі державної влади, як до представників суспільних організацій, об’єднань та фахових асоціацій, що здійснюють свою діяльність у царині охорони здоров’я, у тому числі фармацевтичній сфері. Усі ви чули про надзвичайну ситуацію у Львові, яка є значно складнішою за сумнозвісну «Васильківську справу» дворічної давнини (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 31 (752) від 16.08.2010 р.). На сьогодні правоохоронними органами виявлено 2 неліцензованих склади, на яких описано (поки що) близько 80 найменувань препаратів, стосовно частини з яких уже встановлено факт фальсифікації. Найгірше те, що фальсифікувалися соціально значущі препарати, зокрема антигіпертензивної дії (звісно, у тому числі ті, що підпадають під дію Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою), препарати у лікарських формах для парентерального введення, засоби для лікування дітей. Уся ця продукція реалізовувалася через аптечну мережу: особи, задіяні у фальсифікації, зверталися до аптечних закладів і пропонували придбати свій товар за готівку за значно нижчою ціною й без оформлення документів. Така реалізація відбувалася не через потужні аптечні мережі, а головним чином через фізичних осіб — підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, мають право не надавати документів і не видавати фіскальні чеки. За даними правоохоронних органів, фальсифікат встиг у чималих обсягах розійтися по Західному регіону країни, причому територіальне охоплення фальсифікованою продукцією все збільшується і сьогодні становить 11 західних областей, у кожній з яких у незаконному обігу виявлено 4–40 найменувань фальсифікованих препаратів. Нині Держлікслужбою проводяться планові перевірки, але повністю вирішити проблему самотужки вона не зможе: Держлікслужба повинна за 10 днів попередити про проведення перевірки якості препаратів, за цей час не важко прибрати з полиць весь фальсифікат.

У всьому світі подібні розслідування проводяться за зверненнями громадян, лікарів. Так, у США мережа лише постійних користувачів електронної бази даних Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (US Food and Drug Administration) перевищує 1 млн осіб («Бои с тенью» — «Щотижневик АПТЕКА» № 38 (809) від 03.10.2011 р.), у наших колег у Великобританії щорічно фіксується близько 3,5 млн спонтанних звернень від пацієнтів та лікарів («Бои с тенью–2: в тенетах международной фармацевтической мафии» — «Щотижневик АПТЕКА» № 40 (811) від 17.10.2011 р.). Тому, особливо з огляду на надзвичайну ситуацію, що склалася нині у Західному регіоні України, я звертаюся до вас, а у вашій особі до всієї фахової спільноти: інформуйте своїх пацієнтів, загострюйте увагу тих фахівців охорони здоров’я, які входять до складу ваших професійних асоціацій, — якщо ви бачите якусь нестандартну упаковку, помічаєте незвичну кольорову гамму, якщо, відкриваючи упаковку, виявляєте в ній препарат, який бодай чимось вас насторожує (незвичний вигляд або смак, якщо таблетка кришиться, препарат не проявляє ефекту або чинить незвичну дію тощо), — будь ласка, без зволікань звертайтеся в територіальні органи Держлікслужби з проханням здійснити контроль. Єдине, що нам необхідно, — це документ, який свідчить про місце придбання препарату, оптимально — фіскальний чек або відповідний документ, якщо препарат був поставлений до закладу охорони здоров’я. Такий контроль здійснюється нами безкоштовно протягом 24 годин з моменту звернення, цей же термін відводиться для видачі розпорядження про призупинення обігу даної серії препарату на території України до з’ясування усіх необхідних обставин. Тож на сьогодні хочу вас заспокоїти: усі серії препаратів, стосовно яких підтверджено фальсифікацію, заборонені до обігу в Україні (це було зроблено ще 8 листопада, 9 листопада їх було вилучено з обігу й поміщено до карантину, надалі їх чекатиме утилізація). У міру надходження нової інформації, — на сьогодні отримано інформацію про 7 серій фальсифікованих препаратів (за даними Держлікслужби станом на час виходу поточного номера, 30.11.2012 р., підтверджена фальсифікація 27 серій лікарських засобів, 595 перебувають у карантині — прим. ред.) Держлікслужба оперативно розповсюджує серед аптечних закладів та лікувально-профілактичних установ повідомлення про необхідність поміщення цих препаратів до карантину з метою подальшої утилізації. Натомість будь-яке інше діяння щодо заборонених до обігу фальсифікованих препаратів, окрім офіційної процедури карантину, кваліфікуватиметься як протизаконне й тягнутиме за собою кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством, оскільки несе пряму загрозу здоров’ю наших співгромадян. Наостанок ще раз підкреслю: самотужки, без активної участі та допомоги з боку громадськості — і, можливо, в першу чергу засобів масової інформації — нам проблему фальсифікації ліків не подолати. Бо ця проблема стосується безпеки та здоров’я кожного з нас», — підсумувала посадовець картину оперативної діяльності Держлікслужби.

Триває голосування з питання прийому  до Громадської ради при МОЗ України нових членів

Повертаючись до обговорення питань, озвучених попереднім оратором, І. Демченко наголосила, що положення всіх директив ЄС у фармацевтичній сфері імплементовані в чинне законодавство України. Держлікслужба успішно пройшла не один європейський аудит, результатом чого стало її членство у Системі співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspections Cooperation Scheme — PIC/S), яке вона поділяє з іншими контролюючими органами з жорсткою регуляторною системою з 39 найвисокорозвинутіших — і відповідно найбезкомпромісніших з точки зору державного контролю якості лікарських засобів — країн світу. Для цього необхідно було не тільки привести у відповідність фармацевтичне законодавство, але й пройти всі встановлені процедури аудиту регуляторного органу (внутрішні процедури, відбір зразків, здійснення лабораторно-аналітичного контролю — тобто весь ланцюг контро­лю відповідності Ліцензійним умовам). За даними Держлікслужби, на сьогодні в Україні зареєстровано 8165 торгових найменувань лікарських препаратів іноземного виробництва. З них протягом останніх 2 років в Україну реально ввозили близько 4,5 тис. торгових назв препаратів, тобто майже половину із зареєстрованих ліків не ввозили. Тим часом керівництво Держлікслужби вимушене нагадувати деяким зарубіжним виробникам про необхідність своєчасного виконання вимог чинного законодавства та нормативно-правової бази щодо надання об’єктивної інформації про умови виробництва лікарських засобів з метою підтвердження відповідності чи видачі сертифіката відповідності вимогам належної виробничої практики («Щотижневик АПТЕКА» № 45 (866) від 19.11.2012 р.).

Тобто, Україна має таку ж саму жорстку регуляторну систему, як і країни — члени ЄС, тому представник Держлікслужби закликала не розглядати Україну як країну третього світу. Вона нагадала, що потужні транснаціональні фармацевтичні компанії мають виробничі лінії у країнах Південно-Східної Азії та ще будь-де в світі, — і на цих лініях функціонують різні дільниці: ті, які працюють на країни з жорсткою регуляторною системою (США, ЄС, Японія, інші країни — члени PIC/S), і ті, що працюють на інші країни. Після того, як інспектори Держлікслужби виїздили на деякі виробничі ділянки та проінспектували їх на місці, вони виявили цю різницю й відмовили в підтвердженні відповідності для тих ділянок, які працюють для України. У результаті ті зарубіжні фармацевтичні виробники, які справді хочуть працювати на ринку України, перенесли свої виробництва для поставок у нашу країну на інші виробничі дільниці, а саме на ті, що виробляють ліки для країн — членів PIC/S. Наразі вони отримали від Держлікслужби всі необхідні документи й можуть спокійно імпортувати власну продукцію на територію нашої країни. Якщо ж виробник не хоче дотримуватися необхідних вимог, тим більше намагається чинити тиск на регуляторний орган, наприклад, через громадські організації, — звичайно, що в державного органу виникає питання, для чого це робиться.

Запровадження обов’язкової сертифікації на відповідність вимогам GMP не тільки вітчизняних, але й зарубіжних препаратів дасть лікарям впевненість, що вони призначають пацієнтам дійсно якісні та безпечні ліки. Тож, щодо чергового відтермінування вимоги підтвердження сертифіката GMP позиція Держлікслужби є сталою — перенесення цих термінів не принесе користі вітчизняному пацієнту. Доповідач нагадала, що першою датою було 1 січня 2009 р.: фактично майже за 3 роки можна було привести своє виробництво до ладу й віднайти ту виробничу дільницю, яка буде поставляти препарати в Україну, задовольняючи її контрольно-регуляторні вимоги щодо якості та безпеки лікарських засобів, — підкреслила І. Демченко, і на завершення свого виступу торкнулася теми процедури ліцензування імпорту. На переконання першого заступника голови Держлікслужби, ця процедура не обмежить кількість препаратів, — це в першу чергу відповідальність за якість імпортного лікарського засобу. Більше того, вона спрощує діяльність операторів — адже наявність ліцензованого імпортера позбавляє необхідності проходження контро­лю через систему територіальних органів Держлікслужби. Така процедура добре зарекомендувала себе в Європі і довела свою ефективність.

Тим часом, міжнародні фармацевтичні виробники, що входять до складу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), підтримують ініціативу МОЗ України щодо перенесення дати набуття чинності нормою стосовно подання компаніями при імпорті ліків з метою їх подальшої реалізації висновку про підтвердження відповідності вимогам GMP, виданого Держлікслужбою, з 1 січня 2013 р. на 1 липня 2013 р. Адже в ситуації, коли з суто технічних причин під цілком реальний ризик підпадає доступність якісних, безпечних і ефективних імпортованих ліків для українських пацієнтів, вважають, що відтермінування було б вкрай важливим, оскільки дозволило б хоча б частково вирішити проблемну ситуацію, знизити напругу на фармринку, а отже — запобігти напрузі в суспільстві.

P.S. Актуальний контекст раціональної фармакотерапії — з акцентом на якість ліків у світлі як умов їх виробництва та розповсюдження, так і безпеки пацієнтів та лікарів — буде нами продовжено найближчим часом. Адже буквально днями відбувається вже наступне засідання Громадської ради при МОЗ України — під егідою і в рамках проведення Першого національного конгресу з безпеки пацієнтів (29–30 листопада 2012 р., Київ), — а у програмі роботи самого Конгресу чимало часу та уваги приділено діяльності саме фармацевтичного сектору. Отже — далі буде.

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ МОЗ УКРАЇНИ

вул. М. Грушевського, 7, Київ, 01601, тел.: (044) 253-49-32, (050) 355-24-25, е-mail: radahr@moz.gov.ua

20.11.2012 р. № 11-09

Прем’єр-міністру України
Азарову М.Я.

Шановний Миколо Яновичу!

Відповідно до Ваших доручень від 25.06.2012 р. № 26372/0/1-12 та від 15.10.2012 р. № 26372/122/1-12 щодо необхідності внесення змін до окремих положень Закону України «Про громадські об’єднання» Громадська рада при МОЗ України 15 листопада 2012 р. на своє­му засіданні розглянула та прийняла за основу проект змін до вказаного Закону у вигляді порівняльної таблиці (додається на 85 с. в електрон­ному вигляді).

Громадською радою при МОЗ України прийнято відповідне Звернення до голів громадських рад і громадських організацій України (додається на 2 арк.) та супровідний лист (додається на 1 арк.). Просимо Вашого сприяння в інформуванні всіх громадських рад щодо цих документів.

Необхідність невідкладного внесення змін до Закону України «Про громадські об’єднання» та відповідне Звернення Громадської ради при МОЗ України уже підтримали наступні громадські ради: при Міністерстві надзвичайних ситуацій, при Міністерстві екології та природних ресурсів, при Державній інспекції з техногенної безпеки, Державній санітарно-епідеміологічній службі України.

Як нам відомо, до сьогодні Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України та Державною реєстраційною службою України не прийняті підзаконні акти, необхідні для забезпечення введення в дію вказаного Закону, не проводиться їх громадське обговорення. Для забезпечення можливості широкого громадського обговорення, якісного напрацювання змін та узгодження позицій усіх зацікавлених сторін (як держави, так і громадськості) просимо Вас ініціювати внесення змін до Закону України «Про громадські об’єднання» в частині перенесення дати введення його в дію з 1 січня 2013 р. на 1 січня 2014 р.

З повагою
Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ України

ЗВЕРНЕННЯ

Громадської ради при МОЗ України

стосовно ситуації навколо введення в дію Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI

Головам, членам громадських рад при органах виконавчої влади, державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування, громадським організаціям України, засобам масової інформації

Шановні колеги!

З 1 січня 2013 р. має бути введений в дію Закон України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. № 4572-VI. На наш погляд, цей закон містить вагомі загрози для громадських організацій та українського суспільства в цілому. Зокрема:

1. Перекреслюються здобутки понад 20-річного відродження та розвитку вітчизняних громадських організацій (забороняються осередки як основа внутрішнього демократичного устрою організацій; ігнорується природне право громадян утримувати громадські організації; у всіх існуючих видів самоорганізації громадян та/або юридичних осіб вилучаються всі функції, пов’язані з фаховим саморегулюванням та самоврядуванням тощо).

2. Громадським організаціям нав’язуються функції та форми діяльності, властиві приватним підприємствам (необмежена комерційна діяльність; можливість закритого членства за наявності двох засновників; відокремлені підрозділи, які призначаються, — замість осередків тощо).

3. Значно посилюється та встановлюється тотальний, дріб’язковий, необґрунтований конт­роль державної бюрократії за діяльністю громадських організацій, що неминуче породжуватиме марнування громадської енергії, часу та коштів.

Громадська рада при МОЗ України вважає неприйнятним звуження та зменшення повноважень громадських організацій, які випливають із цього Закону. Подібні законодавчі новації кардинально розходяться з європейськими принципами розвит­ку громадянського суспільства та суперечать задекларованій Президентом, Урядом і Верховною Радою України стратегії євроінтеграції нашої держави, забезпечення участі громадськості в управлінні державними справами, місії та ролі громадських організацій у житті суспільства.

Громадська рада при МОЗ України приймає за основу Порівняльну таблицю змін до вказаного Закону, розроблену Ініціативною групою при Громадській раді при МНС України на основі пропозицій, сформульованих представниками громадських організацій різних напрямків, галузей та сфер діяльності. Громадська рада при МОЗ України поділяє позицію, затверджену Громадською радою при МНС України на своєму засіданні 9 жовтня 2012 р. та Громадської ради при Держтехногенбезпеки України і Державної інспекції техногенної безпеки України від 10 жовтня 2012 р., які також прийняли вказану Порівняльну таблицю за основу.

Громадська рада при МОЗ України пропонує усім Громадським радам при міністерствах та відомствах, державних адміністраціях України, органах місцевого самоврядування, активним громадським організаціям розглянути Порівняльну таблицю та висловити своє ставлення до вказаного Закону і напрацьованих до нього пропозицій, а також:

  • надати свої доповнення, пропозиції, зауваження, рекомендації чи заперечення;
  • надати пропозиції щодо подальших практичних кроків з підготовки та просування цивілізованого законодавчого регулювання розвитку громадянського суспільства в Україні.

Громадська рада при МОЗ України підтримує ідею проведення 14 грудня (п’ятниця) 2012 р. Форуму громадських організацій України. Пропозиції до порядку денного Форуму:

1. Прийняття звернення до народу України, а також до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України до всіх видів об’єднань громадян щодо Закону України «Про громадські об’єднання».

2. Розгляд та затвердження Програми дій громадських організацій України у сфері законодавчого та нормативного забезпечення діяльності інституцій громадянського суспільства в Україні.

3. Формування на прозорих і демократичних засадах Міжгалузевої робочої групи громадських організацій України з розвитку законодавчого та нормативного забезпечення діяльності інституцій громадянського суспільства в Україні.

З метою підготовки проведення Форуму громадських організацій України Громадська рада при МОЗ України делегує до складу Оргкомітету з його підготовки своїх представників. Громадська рада при МОЗ України звертається до:

  • Верховної Ради України, народних депутатів України з ініціативою термінового внесення змін до Перехідних положень прийнятого Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. № 4572-VI у частині введення його в дію з 01.01.2013 р. на 01.01.2014 р.;
  • громадських рад усіх рівнів з пропози­цією невідкладного розгляду на своїх засіданнях загроз для громадянського суспільства України з боку Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. № 4572-VI та прийняття відповідних звернень з цього питання до органів державної влади;
  • громадських організацій України з проханням розглянути положення Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. № 4572-VI, які несуть загрози повноцінного і незалежного функціонування громадських організацій та прийняття відповідних звернень.

Прийнято на засіданні Громадської ради при МОЗ України 15 листопада 2012 р.

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи