Не коронавірусом єдиним — двотижневий дайджест новин

МЕДИЧНА РЕФОРМА

7 червня під час брифінгу Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, повідомив, що Міністерством проводиться експертиза всієї медичної інфраструктури для визначення спроможності та ефективності госпітальної мережі. Після цього буде розроблено нові тарифи з оплати послуг з надання медичної допомоги у 2021 р. Також з метою підвищення якості надання цих послуг розпочато розробку нових державних стандартів надання медичної допомоги.

Окрім цього, 9 червня в МОЗ зауважили, що Європейський Союз надасть їм експертів для імплементації другого етапу медичної реформи.

12 червня Національна служба здоров’я України (НСЗУ) повідомила, що згідно з меморандумом, підписаним між Україною та Міжнародним валютним фондом, фінансування спеціалізованих медичних закладів має здійснюватися через НСЗУ, жодних повернень до фінансування через бюджетну субвенцію чи особливого фінансування для деяких медичних закладів не передбачено.

Також відповідно до меморандуму трансформацію системи охорони здоров’я України продов­жено в 2020 р. Перетворення лікарень на некомерційні підприємства в муніципальній власності й надалі відбуватиметься. З метою збільшення прозорості в прийнятті НСЗУ рішень та уникнення конфлікту інтересів меморандумом передбачено, зокрема, заборону участі постачальників послуг в управлінських структурах НСЗУ.

15 червня під час брифінгу М. Степанов повідомив, що Уряд прийме необхідні зміни до законодавства, які забезпечать фінансування лікувально-профілактичних закладів на рівні не нижчому, ніж минулого року. Очікується, що відповідні зміни набудуть чинності з 1 липня 2020 р. При цьому таке додаткове фінансування передбачено лише на 2020 р., тому паралельно з прийняттям цих змін у МОЗ працюють над створенням механізму, за яким з 2021 р. здійснюватиметься фінансування системи охорони здоров’я. Відповідний проєкт постанови КМУ було оприлюднено для громадського обговорення 16 червня.

ВІДБІР НА ПОСАДУ ГОЛОВИ НСЗУ

8 червня під час брифінгу щодо поточної ситуації з поширенням COVID-19 в Україні М. Степанов зазначив, що він визначився з кандидатом на посаду голови НСЗУ. Рішення про призначення кандидата мало розглядатися 10 червня під час засідання Уряду. Однак наразі відсутня точна інформація з цього питання.

Нагадаємо, що раніше міністр звертав увагу на те, що після закінчення карантину буде оголошено та проведено конкурс на посаду голови НСЗУ, оскільки на сьогодні законодавством заборонено проведення такого конкурсу у зв’язку з карантином.

ФАЛЬСИФІКОВАНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

9 червня Прокуратура м. Київ повідомила про завершення досудового розслідування щодо жителя Херсонщини, який упродовж 2017–2018 рр. за сприяння інших осіб, діючи на території м. Київ та кількох областей, здійснював виготовлення та збут фальсифікованих лікарських засобів, які, зокрема, використовуються в педіатричній практиці.

Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Також повідомлялося про ініціювання перевірок працівників закладів охорони здоров’я, які рекомендували хворим звертатися до підозрюваного з приводу придбання цих фальсифікованих лікарських засобів.

ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ

9 червня на сайті МОЗ України для громадського обговорення оприлюднено проєкт постанови КМУ, яким пропонується дозволити ДП «Медичні закупівлі України» ввозити закуплені ліки, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, без необхідності отримання відповідного дозволу та ліцензії на обіг таких підконтрольних речовин.

Також згідно з проєктом на діяльність ДП «Медичні закупівлі України» не поширюватиметься дія Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 282.

Окрім цього, МОЗ наказом від 12.06.2020 р. № 1388 надало згоду ДП «Медичні закупівлі України» на закупівлю 14 783 захисних щитків за кошти Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на суму 184 787,50 грн без ПДВ.

16 червня під час брифінгу Світлана Шаталова, заступник міністра охорони здоров’я, повідомила про початок процедури закупівель за кошти 2020 р. Так, ДП «Медичні закупівлі України» вже розміщено в електронній системі закупівель ProZorro 2 тендери за напрямками дорослої та дитячої онкології.

КАРАНТИННІ ОБМЕЖЕННЯ

9 червня під час брифінгу М. Степанов повідомив про проведення засідання робочої групи щодо комплексного аналізу можливості ефективного реагування системи охорони здоров’я на спалах COVID-19, яке відбулося 9 червня. Під час засідання стало відомо про існування в системі охорони здоров’я дефіциту:

• лікарів-епідеміологів в обласних лабораторних центрах України (48%);
• лікарів-лаборантів-гігієністів (51%);
• лікарів-вірусологів (41%).

Стосовно зняття карантинних обмежень на міжнародні регулярні пасажирські рейси з 15 червня міністр зазначив, що для іноземних громадян, які прибуватимуть з-за кордону, створюватимуться так звані зелені та червоні зони. До червоної зони відноситимуться особи, що приїхали з країн, де епідеміологічна ситуація гірша, ніж в Україні, а до зеленої зони — з країн, де епідеміологічна ситуація краща або така ж сама, як в Україні.

Питання відкриття дитячих закладів розглядалося в ході засідання Уряду 10 червня, під час розгляду було наголошено на недоцільності їх відкриття за поточного рівня захворюваності. Із цього питання 16 червня відбулося засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. У ході засідання прийнято рішення, що відкриття дитячих оздоровчих таборів відбудеться не раніше 1 липня 2020 р. Рішення про їх відкриття прийматиметься залежно від умов адаптивного карантину і 22 червня Уряд остаточно вирішить, з якої дати відкриватимуть дитячі табори.

Окрім цього, 17 червня на черговому засіданні Уряду прийнято зміни до постанови КМУ від 20.05.2020 р. № 392, якими подовжено дію адаптивного карантину до 31 липня 2020 р. та визначено критерії, за якими в регіонах зі значним поширенням COVID-19 може відбуватися посилення карантинних обмежень. Регіоном зі знач­ним поширенням COVID-19 вважатиметься такий, у якому наявна одна з наступних ознак:

• завантаженість ліжко-місць у закладах охорони здоров’я, які визначені для протидії COVID-19, понад 50%;
• середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менш ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів;
• коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 — понад 11%;
• показник динаміки зростання кількості випадків інфікування COVID-19 — більш ніж 8 на 100 тис. населення.

Посилення карантинних обмежень у першу чергу стосуватиметься:

• проведення спортивних, культурних, релігійних та інших масових заходів;
• діяльності закладів, які надають послуги з розміщення;
• роботи метрополітену;
• перевезення пасажирів в усіх видах сполучень;
• відвідування закладів дошкільної освіти;
• роботи культурних закладів, фітнес-центрів та спортзалів;
• діяльності закладів харчування.

18 червня під час брифінгу Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що прийнятими Урядом змінами посилюються повноваження санітарного лікаря області, оскільки його подання стане підставою для визначення тих видів діяльності, які слід припиняти.

РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА ВІТЧИЗНЯНИХ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

9 червня на сайті МОЗ для громадського обговорення оприлюднило проєкт розпорядження КМУ, яким пропонується схвалити Концепцію Державної цільової програми створення та розвитку внутрішнього виробництва високоякісних лікарських засобів для профілактики й лікування особливо небезпечних інфекційних та інших захворювань для забезпечення державних потреб України на 2020–2025 рр. (далі — Концепція).

Як зазначається в Концепції, необхідність прийняття Концепції зумовлена, зокрема, залежністю держави від імпортних поставок таких препаратів та, враховуючи загострення епідемічної ситуації в усьому світі через загрозу пандемії коронавірусної хвороби, в Україні гостро постає питання національної безпеки в цілому.

Тому стимулювання розвитку вітчизняного виробництва імунобіологічних препаратів, сироваток та життєво необхідних лікарських засобів задля забезпечення в повному обсязі потреб країни також є питанням економічного розвит­ку держави, оскільки зростання обсягів вітчизняного виробництва сприятиме підвищенню виробничого потенціалу фармацевтичної промисловості, забезпеченню конкурентоспроможного середовища як серед національних, так і зарубіжних виробників, створенню нових робочих місць, а головне — підвищенню доступності лікарських засобів для населення країни.

Досягнути зазначеної в програмі мети пропонується шляхом:

• диверсифікації та модернізації внутрішнього виробництва фармацевтичної продукції;
• більш ефективного використання діючих та створення нових виробничих потужностей, підвищення їх технологічного рівня;
• створення та розвитку вітчизняного виробництва високоякісних імунобіологічних препаратів, сироваток та життєво необхідних лікарських засобів.

Нагадаємо, що Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України неодноразово зверталося до керівництва держави з проханням прийняти цю Концепцію.

ДИСТАНЦІЙНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЛІКІВ

9 червня в Парламенті за № 3615 зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами)» (далі — законопроєкт).

Законопроєктом пропонується дозволити суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, здійснювати електронну реалізацію ліків і супутніх товарів, організовувати їх доставку безпосередньо споживачам з дотриманням умов зберігання, визначених виробником, під час їх транспортування, зокрема, із залученням на договірних засадах операторів поштового зв’язку, окрім:

• рецептурних лікарських засобів;
• лікарських засобів, обіг яких потребує наявності ліцензії на діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• сильнодіючих та отруйних лікарських засобів;
• ліків, які потребують особливих умов зберігання.

Уточнюється, що вимоги до порядку здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, супутніми товарами та їх доставки споживачам визначаються Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

На сьогодні ж цими Ліцензійними умовами дозволяється здійснювати дистанційну реалізацію лікарських засобів лише на період карантину.

НОРМИ ВІДПУСКУ ОКСИКОДОНУ

11 червня для громадського обговорення оприлюднено проєкт наказу МОЗ, яким пропонується доповнити Норми відпуску рецептурних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360, позицією «Оксикодон» та затвердити гранично допустиму для відпуску кількість засобу на 1 рецепт.

Як зазначається в супровідній документації до проєкту, його прийняття дозволить забезпечити громадян України лікарськими засобами, які містять оксикодон, для лікування хворих з вираженим больовим синдромом.

ЛІЦЕНЗІЙНІ ІНТЕГРОВАНІ ІСПИТИ

11 червня для громадського обговорення оприлюднено проєкт наказу МОЗ, яким пропонується затвердити Порядок, умови та терміни проведення тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів» (далі — проєкт наказу).

Порядок визначає процедуру, умови та терміни проведення тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів для осіб, які навчаються в закладах фахової передвищої освіти або вищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та інтернів, а також критерії оцінювання результатів.

Він визначає відповідальність суб’єктів господарювання, які беруть участь у проведенні іспитів, а також основні характеристики іспитів, їх структуру та тривалість, процедуру проведення та оскарження результатів, критерії оцінювання.

Зокрема, іспит проводиться на основі технологій стандартизованого тестування у письмовій (бланковій) тестовій або комп’ютерній формах (в останньому випадку з дотриманням законодавства із захисту інформації).

Тривалість складання іспиту для здобувачів (інтернів) — громадян України визначається з розрахунку 1 хв на 1 тестове завдання, для здобувачів (інтернів) — громадян іноземних держав — 1, 2 хв на 1 тестове завдання.

Встановлено, що кількість тестових завдань іспиту не може перевищувати 200. Іспит проводитиметься відповідно до графіка, який затверджується МОЗ на календарний рік щороку до 1 вересня попереднього календарного року.

У графіку зазначаються дати проведення іспиту та термін (місяць) його проведення й перескладання з урахуванням того, що перескладання має відбутися до початку нового навчального року або наступного навчального семестру.

100 ДНІВ УРЯДУ ДЕНИСА ШМИГАЛЯ

11 червня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів пресконференцію на тему «100 днів Уряду». Зокрема, він зазначив, що ключовими успіхами, яких вдалося досягти новому Уряду за 100 днів, є вчасно введений карантин, що дав змогу підготувати систему охорони здоров’я до майбутніх випробувань. Так, він повідомив, що на початку епідемії забезпеченість лікарень першої хвилі засобами індивідуального захисту і ліками становила менше 40%, менше 70% було забезпечення лікарень медичним персоналом. Сьогодні ці показники коливаються в межах 70–80%.

Також він зазначив, що найближчим часом не планує змінювати систему управління карантинними заходами в Україні і відмовлятися від адаптивного карантину, але в разі суттєвого зростання захворюваності в більше ніж 10 областях карантин може бути посилено в країні загалом.

Стосовно реформи охорони здоров’я України глава Уряду зауважив, що відтермінування другого етапу медичної реформи не буде, відбудеться лише перерахунок тарифів НСЗУ за надані медичні послуги.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКУВАННЯМ ХВОРИХ НА COVID-19

11 червня в Парламенті за № 3636 зареєстровано проєкт закону, яким пропонується подовжити до 1 січня 2021 р. дію Закону України від 30.03.2020 р. № 539 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Наразі він діє до 1 липня 2020 р.

Нагадаємо, законом № 539, зокрема, дозволяється:

• для лікування хворих на COVID-19 застосування незареєстрованих лікарських засобів, якщо їх ефективність доведена в інших розвинутих країнах і вони рекомендовані офіційним органом США, країн — членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, Китаю, Ізраїлю;
• затвердження протоколів клінічних досліджень лікарських засобів для терапії коронавірусної хвороби (COVID-19) та суттєвих поправок до останніх у термін до 5 календарних днів;
• прийняття рішень про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації таких лікарських засобів у строк, що не перевищує 2 робочі дні за результатами експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) тощо.

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОСВІДЧЕНЬ

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММП України) підготувало зауваження до проєкту наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та Положення про Комісію Міністерства охорони здоров’я України з припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб», який винесено на громадське обговорення 21 травня. Проєктом пропонується врегулювати питання заборони застосування лікарських засобів шляхом припинення дії реєстраційних посвідчень у разі виявлення в них невідомих раніше небезпечних властивостей. Зокрема, в організації зазначають, що вказані в проєкті процедури припинення дії реєстраційного посвідчення потребують уточнення, оскільки незрозуміло, чи мають будь-які «уповноважені регуляторні органи іноземних держав у сфері реєстрації та контролю якості лікарських засобів» ініціювати припинення дії реєстраційного посвідчення в Україні. Список таких ініціаторів має бути визначено більш чітко.

ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ

Асоціація органів з оцінки відповідності медичних виробів (АООВМВ) пропонує створити при МОЗ робочу групу, яка займатиметься врегулюванням та створенням процедури визнан­ня результатів оцінок відповідності медичних виробів, які були проведені за межами України.

Асоціація звертає увагу на те, що в Україні залишається не врегульованою чітко процедура визнання результатів оцінки відповідності медичних виробів вимогам технічних регламентів шляхом визнання результатів оцінки, що була здійснена зарубіжними акредитованими органами з оцінки відповідності. АООВМВ наголошує, що така можливість передбачена виключно для введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, які підлягають закупівлі спеціалізованими закупівельними організаціями на підставі відповідних угод з МОЗ.

ФОНД БОРОТЬБИ З COVID-19

У Рахунковій палаті України заявили, що планують перевірити ефективність використання коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі — Фонд), якому з державного бюджету передбачено виділення майже 65 млрд грн. Зазначається, що на початок червня з Фонду виділено трохи більше 28 млрд грн, що становить 44% усіх коштів. За словами голови Рахункової палати Валерія Пацкана наразі є ризики неефективного використання коштів Фонду, а саме:

• по-перше, корупційні ризики при розподілі коштів — на заходи, не пов’язані з надзвичайною ситуацією або тільки дотичні до неї;
• по-друге, організаційні ризики — урядові рішення про виділення коштів з Фонду мають ґрунтуватися на докладних і якісних розрахунках, містити чіткі умови їх використання;
• по-третє, ризики неефективного використання коштів. Щоб їх мінімізувати, кожне рішення Уряду про виділення коштів з Фонду має погоджувати парламентський Комітет з питань бюджету.

У відомстві зазначають, що, враховуючи обмежений потенціал державного бюджету, складність прогнозування розвитку пандемії та її впливу на економіку й наповнення бюджету, необхідно вкрай обережно витрачати кошти Фонду.

19 червня про стан використання коштів Фонду прозвітував Сергій Марченко, міністр фінансів України. Він повідомив, що станом на 18 червня залишок коштів у Фонді становить 28,5 млрд грн. Він додав, що Урядом прийнято рішення спрямувати майже 9 млрд грн з коштів Фонду на допомогу з безробіття. Також наразі розпорядники бюджетних коштів готують проєкти урядових рішень щодо виділення з Фонду коштів на загальну суму 17,1 млрд грн, зокрема, це трансферт Пенсійному фонду в розмірі 15 187,6 млн грн.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА

12 червня Державна податкова служба України (далі — ДПС) оприлюднила інформаційний лист № 12, який присвячено положенням Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466). Зокрема, в даному листі ДПС надає роз’яснення стосовно:

• уточнень, передбачених Законом № 466 щодо визначення платників податку на прибуток підприємств;
• зміни критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату, а також стосовно нових об’єктів оподаткування;
• коригування фінансового результату до оподаткування;
• зміни в оподаткуванні доходів нерезидентів.

ПРИЙНЯТТЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ БЕЗ ДОТРИМАННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПРОЦЕДУРИ

16 червня Державна регуляторна служба (далі — ДРС) України оприлюднила роз’яснення щодо положень Закону України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ, яким передбачено, що дія Закону України від 11.09.2003 р. № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 1160) не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям актів з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Тому в ДРС наголошують, що на нормативні акти дія закону № 1160 не поширюється лише у випадку, якщо вони:

• приймаються виключно на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
• спрямовані на виконання заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
• не містять норм, що мають постійний характер.

В інших випадках нормативні акти мають проходити регуляторну процедуру, зокрема громадське обговорення їх положень.

ДАТА ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК

16 червня ДРС також оприлюднила роз’яснення стосовно того, коли контролюючі органи зможуть продовжити здійснювати планові перевірки. У відомстві зазначили, що згідно з чинним законодавством заборона на проведення таких перевірок триватиме до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Урядом. З урахуванням того, що Уряд подов­жив дію адаптивного карантину до 31 липня 2020 р., планові перевірки мають відновитися вже з 1 серпня 2020 р, якщо дію карантину знову не буде подовжено.

ВАКЦИНА ПРОТИ COVID-19

17 червня під час брифінгу М. Степанову ставили питання, чи буде Україна замовляти вакцину, яку, в свою чергу, замовили кілька європейських країн у кількості 400 млн доз. На це міністр відповів, що Президент України вже дав доручення міністру закордонних справ розпочати перемовини щодо передзамовлення цієї вакцини.

ПЛАН АНТИКРИЗОВИХ ДІЙ

Представники потужних об’єднань і організацій промисловців, підприємців та роботодавців України, Антикризової ради громадських організацій, великих бюджетоутворюючих промислових підприємств звернулися до Президента України з проханням провести зустріч для обговорення стану справ в економіці та промисловості, погодити план невідкладних антикризових дій. Оскільки внаслідок карантину поглибилася соціально-економічна, фінансова криза, відбулося накопичення негативних факторів у промисловому комплексі України та несприятливих змін на світових ринках.

2D-кодування ліків

ООРММП України просить поновити пілотний проєкт щодо маркування контрольними (ідентифікаційними) знаками та проведення моніторингу обігу лікарських засобів. З відповідним проханням організація звернулася до Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького. В організації зазначають, що на сьогодні незрозуміло, яким чином буде відбуватися адміністрування і хто отримуватиме кошти за користування програмою; чи оплачуватиметься кожна операція під час відпуску препаратів кінцевому споживачу та ін.

ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ЩОДО COVID-19 В УКРАЇНІ

18 червня під час брифінгу В. Ляшко повідомив, що в МОЗ прорахували 81 сценарій можливого розвитку та поширення COVID-19 в Україні. Відповідно до них, якщо б у березні не було запроваджено карантин, то до кінця цього року померло б близько 145 тис. осіб. Якби карантин не було введено в разі виявлення поодиноких випадків інфікування, то вже з 25 квітня в Україні не вистачало б ліжок у відділеннях інтенсивної терапії.

Якщо ж дотримуватися правил та рекомендацій, що діють на час адаптивного карантину, то, за прогнозами МОЗ, можна очікувати 4 варіанти розвитку подій. Зокрема, якщо COVID-19 не притаманна сезонність, і карантинні заходи впроваджуються не повністю і недосконало, то до кінця року помре 7 тис. осіб.

Якщо ж буде нульова сезонність і влітку не реєструватимуть нових випадків COVID-19, то до кінця року помре не більше 1 тис. осіб. Однак, враховуючи те, що кількість осіб померлих внаслідок COVID-19 майже досягла цього показника, це вказує на те, що в Україні нульова сезонність щодо COVID-19 відсутня. Тому в МОЗ розраховуватимуть тільки на субпомірну або між помірною і нульовою сезонністю.

На сьогодні поширення COVID-19 в Україні реалізується за помірним сценарієм, згідно з яким унаслідок цього захворювання помруть 4 тис. осіб до кінця року.

Також В. Ляшко додав, що саме від сумлінного дотримання громадянами всіх цих рекомендацій залежатиме, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація щодо COVID-19 в Україні. З урахуванням поширення захворювання та в разі відсутності його сезонності вже з 22 червня в деяких областях України може бути знову введено жорсткі карантинні обмеження.

МЕДИЧНА ПРАКТИКА ВИКЛАДАЧАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

17 червня в Парламенті за № 3671 зареєстровано проєкт закону, яким пропонується повернути право науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та інтернам надавати медичну допомогу, оскільки зі стартом з 1 квітня 2020 р. другого етапу медичної реформи вони позбавлені права здійснювати медичну практику.

Також проєктом акта пропонується замінити в Законі України «Про вищу освіту» поняття «інтерн» на «лікар» («провізор»)- інтерн, згідно з яким ця особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря (провізора) закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги або фармацевтичної діяльності, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

ЗМІНИ В ПРОТОКОЛІ ЛІКУВАННЯ COVID-19

Наказом МОЗ від 16.06.2020 р. № 1411 в нових редакціях викладено:

• Стандарт екстреної медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19);
• Стандарт медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)».

У Стандарт екстреної медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» вноситься зміна щодо первинної оцінки пацієнта, згідно з якою бригаді екстреної медичної допомоги варто дотримуватися безпечної дистанції до моменту одягання маски на пацієнта та оточуючих (більше 2 м).

Також новою редакцією Стандарту медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» передбачено, що тестування медичних працівників, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим або проводять догляд за хворими на COVID-19 в умовах стаціонару, працівників лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів, отримані від хворих на COVID-19, працівників патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які беруть участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків секційного матеріалу, здійснюється 1 раз на 14 днів (до отримання перших позитивних результатів у конкретної особи). При цьому спочатку робитимуть дослідження методом імуноферментного аналізу (ІФА), IgM та ІФА IgG2, а у разі позитивного результату ІФА-тестування проводитиметься дослідження методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР).

Раніше таким категоріям працівників передбачалося здійснення лише ПЛР-тестів кожні 5 днів.

Цей стандарт також доповнено положеннями стосовно:

• розрахунку необхідної кількості (запасу) засобів індивідуального захисту для забезпечення медичних працівників у період спалаху коронавірусної хвороби (COVID-19);
• рекомендацій щодо проведення очищення та дезінфекції поверхонь у закладах охорони здоров’я в умовах надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19).

МЕДИЧНИЙ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

19 червня відбулося позачергове засідання Уряду, під час якого приймалися рішення щодо сфери охорони здоров’я. На початку засідання Денис Шмигаль, прем’єр-міністр Украї­ни, повідомив, що в Україні вже є дві області, де в лікарнях ліжко-місця, виділені для хворих на COVID-19, переповнені більше ніж на 50%. Причиною такого збільшення кількості хворих він назвав як недотримання громадянами встановлених карантинних протиепідемічних правил, так і бездіяльність органів місцевого самоврядування, які не звертали увагу на порушення громадянами карантинних обмежень.

Тому буде посилено контроль за дотриманням протиепідемічних заходів як з боку МОЗ України, так і з боку Національної поліції України та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Під час засідання прийнято зміни до Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій у 2020 р., якими передбачено забезпечити фінансування закладів охорони здоров’я, які залишилися з дефіцитом фінансування в 2020 р., на рівні минулого року. Відповідні зміни почнуть діяти вже з 1 липня 2020 р.

Окрім цього, під час засідання Урядом прийнято постанови КМУ, якими, зокрема, передбачено:

• виділення 141 млн грн з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для безперервного професійного розвитку лікарів;
• доповнити перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, медичними виробами, лабораторним обладнанням та розхідними матеріалами для лабораторних досліджень, необхідних для протидії COVID-19;
• встановити з 1 вересня 2020 р. доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, лікарям у розмірі 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки; фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей — у розмірі 50% від мінімальної заробітної плати; молодшим медичним сестрам — у розмірі 25% від мінімальної заробітної плати.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!